Ніч лагідна

—  Мені треба.до готелю «Квірінал».

—  Він каже — везе за сотню,— пояснив той, сторонній, що взявся тепер перекладати.

—  Я розумію. Скажіть, що я даю п’ятдесят. Та відчепіться ви!—Останнє призначалося настирному водієві, який знову виник перед ним. Той зміряв Діка очима й зневажливо плюнув.

Уся лють, що накипала в Діковій душі протягом останнього тижня, блискавично перейшла в бойовий запал і вилилася у благородний і освячений традиціями його батьківщини спосіб; він зробив крок уперед і затопив таксистові в обличчя.

Зразу ж усі четверо кинулися на нього, лаючись, вимахуючи руками, марно намагаючись схопити його; Дік притиснувся спиною до стіни і, п’яно заточуючись та посміхаючись, бив незграбно, навмання; кулаки його супротивників теж не досягали до нього, і те, що мало бути бійкою, виглядало як пародія на неї. Тривало це, поки Дік посковзнувся і впав. Він відчув біль, але спромігся підвестись і почав вириватися з кільця рук, що обхопили його. Нараз це кільце розімкнулося. Почувся якийсь новий голос, вибухнула нова суперечка, але Дік не прислухався, він стояв, прихилившись до стіни, захеканий, розлючений принизливістю становища, в якому опинився. Він бачив, що йому ніхто не співчуває, але навіть гадки не мав, що чимось завинив.

Ухвалено було піти до поліцейського відділку і там усе з’ясувати. Хтось підняв із землі й подав Дікові його капелюх, хтось досить чемно взяв його під руку, і, разом з таксистами завернувши за ріг, він увійшов до освітленого тьмяною лампочкою, схожого на казарму приміщення, де нудилося кілька карабінерів.

За столом сидів їхній капітан. Чоловік, що втрутився в бійку, почав довго розповідати йому щрсь по-італійському, раз у раз показуючи на Діка, а таксисти перебивали його гнівною лайкою. Капітанові де нарешті набридло, він почав нетерпляче кивати головою, а потім підніс руку, і хор обвинувачів — чотириголова гідра — дзявкнув ще раз, другий і вМовк. Капітан обернувся до Діка.

—  Ви розмовляєте italiano? ³⁰ — спитав він.

—  Ні.

—  A francaise? ³¹

—  Oui³²,— відповів Дік, дивлячись на нього спідлоба.

—- Alors. Ecoute. Va au «Quirinal». Ecoute: vous etes

saoul. Payez ce que le chauffeur demande. Comprenez- vous? ³³

Дік похитав головою.

—  Non, je ne veux pas.

—  Corne?

—  Je paierai quarante lires. C’est bien assez ³⁴.

Капітан підвівся.