Осиний мед дикий

-  Ви додому, Маріє Іванівно? - це сусід Петро, котрий теж був у натовпі, а вона його й не помітила.

-  Так, Петрусю.

- То ходімо разом, поруч, легше буде.

Йшли до рідних обійсть мовчки, кожен тамував свою образу.

Сережки

Літня неділя для селян завжди була коротким перепочинком. І ця теж. Після служби Божої на Славковім подвір’ї, яке було через дорогу від церкви, зупинилося кілька людей: Гілько Смачило, котрий добре знався на політиці, розповідав останні новини. Журилися, що нова влада прийшла не з добром, а тільки посилила страх, і ніхто не знав, як буде завтра. По селах валандалися «уповноважені», знущалися і глузували з селян, накладали великі податки без жодних на те причин. Арештовували, заставляли по-рабськи коритися.

Поки люди говорили, Танка встигла зварити вареники і з полумиском винесла їх у двір. До вареників одразу з’явилися невелика плящина вишняку, сир зі сметаною, молода цибуля і смачний домашній хліб із солом’яних кошиків. Все розложили на чистому об- русі, накривши ним пухнастий спориш. Сиділи на траві і жартували у своїй журбі, по-недільному звільнені від турбот.

257

Ніхто не сподівався в цей час побачити тут Смо- родіна, котрий був уповноваженим у їхньому селі. А той зайшов крадькома, з-за спини, і гаркнув:

9 Осиний мед дикий

-  Здравствуйте!

Чоловіки розгубилися, замовкли. Ганка, яка тримала в руках рушник, опам’яталася першою.

-  Трастуйтє, трастуйтє! - визивно відказала з недобрим блиском в очах. - Навіть у неділю не даєте вільно дихнути.

-  Что ты сказала, дрянь?!