Сотня окладалася тоді з 70 стрільців, а решта була хвора на тиф. О год. 8.45 надійшла дорогою Присліп - Срубовиська большевицька стежа в складі 11 людей, яка йдучи, час від часу стріляла. Чота чот. В-ка не стріляла, але підпустила ворога до себе на віддаль около 50 м і цільним своїм вогнем положила на шляху кількох большевиків трупом. Решта стежі відступала та заалярмувала телефоном свій відділ, який ще ніччю був під'їхав автами до с. Криве ад Тісна. По ЗО хвилинах большевики почали наступати великою масою на оборонні становища сотні. В часі наступу розлягалися крики: “урра”, “за родіну, за Сталіна, здавайтесь баньдєровци”. Ворог починає стріляти з крісів, кулеметів та папашок, крісових та важких мінометів. Стрільці лежать непорушно в снігу, підпускають масу атакуючих большевиків на віддаль від 40 до 50 м. і щойно тоді приймають їх цільним вогнем. Большевики панічно відступають, а на полі бою залишають багато трупів та ранених. Посилена друга большевицька атака також заломлюється, а ворог поносить великі криваві жертви. Большевики пробують ще раз знищити наші сили і втретє поновлюють атаку, примінюючи рівночасно обхідний маневр на наші крила. Зближається год. 11.45. Вив’язується завзятий бій. Від сторони ворога падуть на наші оборонні становища від Бескиду численні стрільна з полкового гранатомета. Обхідні большевицькі маневри зістають від згаданих лісів відбиті з численними стратами для ворога. Та він висилає підкріплення обхідним частинам і сотня із-за 12 кратно-сильнішого ворога та вичерпання му ні ції починає о год. 14.30 в порядку відступати в південно-східнім напрямі у великі ліси Бескиду. Погоні за сотнею ворог не робив, але вій- шов в село Струбовиська, запалив його /остало всего тільки 4-й неспалені хати/, а цивільне населення /дітей, старців та жінок/ кидав до горіючих будинків.
Того ж дня сотня Веселого посувається дальше і о год. 21.00 приходить до с. Руніна на Закарпатті, де занімає квартири. Дорога до цього села була дуже тяжка, бо приходилося місцями проходити сінігами, до 150 см глибокими. В селі на шляхах установлено застави, а на інших, догідних для підходу в село, стійки. О год. 22.00 сотен. Веселий скликав мітинг, на якому вияснено місцевому населенню, що це є УПА та чого вона стремить. Годиться зазначити, що національної свідомости у тамошнього населення майже не має.
Стрільці у відношенні до населення були поправні.
Віслідок бою:
Ворожі втрати: 150 вбитих /в тому і майор, і капітан і 1 санітарка/. Ці дані заподаємо між іншим на основі розмови одного большевицького капітана з одною нашою інтелігентною людиною: “Ми знаємо, що бандерівців в Струбовиськах не було навіть 80 людей; наших впало понад 150, а їх по довгій шуканині знайшли ми заледве пятьох /5/. Ранених було дуже багато та скількість не відома.
Власні втрати: 14 вбитих /в тому і чот. Вовк та 1 ройовий Сова/.
Втрачено: 4500 шт. крісової муніції, 1200 шт. набоїв до ППШ та 40 шт. гранат.
Дня 22. березня 1945 р. о год. 7.00. почав ворог, в силі около 200 людей, окружувати село Руніна, але заздалегідь спостережений нашими зірцями, які були розставлені по горах, не міг заскочити наших, що передвчасно відійшли зі села та втоптаним шляхом попереднього дня перейшли в ліси Бескиду. Вислана ворожа погоня, що старалася переслідувати сотню, повернула, як тільки дістала вогонь нашого заднього забезпечення. В дальшому марші сотня, по переході хребта Карпат, ввійшла в долину потока Великий Лютовий, а нею в долину п. Серед- ний Лютовий, в якої горішному кінці находилися землянки самооборони с. Ветлина і там примістилася. Дальше посуватися не було можна із-за великої перевтоми та голоду стрілецтва, як також сильної ворожої бльокади сіл.
Дня 2. квітня 1945 р. о год. б.ОО. большевики, які кватерували в с. Ветлина, в силі 200 людей, підведені сексотом окружили сотню Веселого в землянках в п. Середний Лютовий. У висліді бою, який там ви- вязався, згинув сотен, лікар Гуцул та сотен, полі, ви- ховник Кривуля, які в той час лежали хворими на п’ятнистий тиф в згаданих землянках. Сотен. Веселий пропав безвісті. Сотня внаслідок зникненя сотенного Веселого розбіглася і малими групами почала збираться, щоби перейти за Сян на схід, в рідні сторони. Коли я про це довідався, зібрав всіх в лісі між Ветлиною, Сухо Ріками, Затварницею, Руським,
