вивів свій відділ цілий. Хор. Громенко опинився під кінець жовтня 1944 р. на теренах ВОб. /докладніше на теренах Лемка/. По його приході сл.п. ком. Ударник, враз із Пров. З, беручи під увагу жалюгідний стан вд під кожним оглядом та находячу зиму, дали наказ хор. Громенкові розпустити відділ на час зими. Хор. Громенко демобілізував вд, а сам з декількома стрільцями пішов в повіт Бірча ї там занимав- ся вишкільною роботою.
Докладніші дані про вище згаданий період часу до історії вд хор. Громенка подам у слідуючому звіті, бо матеріали збираються.
Протягом місяців: листопад і грудень 1944 p.; січень, лютий і березень 1945 р. хор. Громенко без вд займався військовим вишколом в бірчанському повіті, боєвих акцій майже не проводив.
По приході пор. Коника на терен ВОб та його виз- доровленню /пор. Коник вже на цьому терені поранив себе випадково пістолею/ пров. 3. зробив відправу та намітив працю на найблищий час. Тоді то пор. Коник зістав іменований Н.Р-вим Орг. мобом. План праці зводився до організації СКВ і по одній чоті УПА на Р-н. Після того плану приступив пер.Коник до праці і хор. Громенкові довірено наглядати над двома P-ми /III і ІУ/. Значить розпочалися в місяці квітні організування та вишколи. Протягом місяців квітень і травень боєвих дій майже не було. /18.4. зліквідовано с. Борівницю. - матеріяли про цю акцію збираються/.
Протягом місяців: червень, липень, серпень, вересень 1945 р. вд на терені Холодний Яр майже не було - були окремі чоти УПА в кожному P-ні і СКВ. Такими то відділами зглядно вд перепроваджувано деякі боєві дії. Про ті боєві дії подаю в залучнику - витягові із оперативних звітів Н.Р-го Орт. моба пор.Коника. - (Дописано від руки:”3алучник # 6 - Ю.Ш.)
В місяці вересні та жовтні під натиском виселенчої акції поодинокі пвд та поодиникі СКВ почато зливати у відділи, так що з днем 1.10.45 р. вже почали діяти правильно відділи УПА, а сам Орг. моб. пор. Коник силою обставин почав бути більше командиром та в міру потреби очолював і командував біль- шіми зеднаннями, а хор. Громенко очолив в тому ж часі вд., що складався з одної чот. сотні Бурлаки та двох чот, організованих в йому приділеному терені.
Дня 14 жовтня 1945 р. вд кватерував в с. Явірнику Руськім, де цілий тиждень молотив і магазинував збіжжя.
Дня 19 жовтня 1945 р. о год. 15.00 один рій з вд У- 2 під ком. Чот. Бартля, вирушив з місця постою відділу в Сяніччину по певним завданням. Зараз таки в першому селі маршрути, т.є. в с. Борівниця коло костела, натрапив на польську стежу, яка його обстріляла. Рій на наказ чот. Бартля відстрілюючись відступив до с. Рибне, а вечором долучив до вд відділу. Втрат власних і ворожих не було.
Дня 21 жовтня 1945 р. вд кватерує в с. Явірнику Руськім. О год. 8.00 ком. вд хор. Громенко з одним стрільцем від’їхав на наказ з гори до свойого звер- хника, а команду над вд передав чот. Бартлеві. О год. 13.00 зорець повідомив, що до села наближаються поляки /ВП/. В більшій кількості, щоб дати охорону селові перед сподіваним грабунком, ком. Бартель дає наказ вд зайняти становища та не впустити ВП до села. Вд займає становища на узгір’ю по лінії з півн.-зах. на півд.-схід, так що праве крило засягає роздоріжжя доріг Негрибка-Явірник Руський,
Борівниця-Явірник Руський. Зайнявши вигідні становища для оборони, ком. Бартель дає наказ: “Ворога підпускати близько, стріляти цільно і тільки по наказу”. Ворог посувається під село розстрільною, стрілецтво з запертим віддихом нетерпеливо жде наказу: “Вогонь”. Ворога підпущено до 200 м і тоді щойно по наказу відділ на цілій лінії відкрив вогонь. Поляки попали в паніку та почали втікати. По короткій передишці ворог, зорієнтувавшись в ситуації, перегрупував свої сили та став натискати більше на наше праве крило, на відтинок чоти ком. Чайки. Там то поляки підтягнули свойого “максима” на гору під присілком Рибне, звідти почали сильно обстрілювати відтинок Чайки. З того обстрілу згинув один стрілець з чоти Чайки. Ситуація для вд погіршувалась, треба було б відступати але відкритий терен на це не дозволяв, Тому вд держав
