Насічним та Берегами Горішними. Туди стягнув я також всіх тих, що були хворі на п’ятнис- тий тиф, та заготовлювано для них відповідні харчі через 2 1/2 місяця, щоби в цей спосіб відживити стрільців по перебулім тифі та стрільців виснажених голодом та довгими маршами після бою під Стру- бовиськами, Командування сотнею передав я тимчасово чот. Яричові, якого прислано мені з Н.Р-ну “Холодний Яр”.
Сотня на. основі” мойого наказу не може бути на протязі 2 і 1/2 місяця вжита до ніяких акцій.
Вислід бою:
Ворожі втрати: 3 вбитих і 2 ранених.
Власні втрати: 2 вбитих /1 сотен, лікар Гуцул і сотен. політвиховник Кривуля, східняк/. Сотен. Веселий пропав без вісті і 3 стр. здизертирували.
Втрачено: 2 нім. МП, 2 мад. пістолі каль 7. 65 мм, І ппш та 2 рос. кріси, 300 шт. наб.до нім. МП. 20 шт. наб. до мад. піст. каль. 7.65 мм, 200 шт. наб. до ППШ та 200 шт. наб. до рос. Кріса.
Впродовж 2 і 1/2 місяця перебувала сотня в лісі, де вела касарняне життя, приводила до порядку своє взуття та умундурування.
Дня 15 червня 1945 р. сотня Веселого під командуванням чот. Ярича перейшла в ліси Лопінника над с. Лопінкою. Тут звільнив я виконуючого обо- зязки сотенного чот. Ярича та передав сотню сотенному Дідикови, який командує сотнею до кінця липня 1945 р.
Сотня під командою Дідика, складалася з 2 чот. Одна з них була зайнятою збиранням муніції та зброї в лісах Бескиду. Два рої другої чоти Чот. Кор- па були як охорона “Пропагандивно - військового курсу”, що тривав 6 тижнів, а оден рій був заанга- жований як вишкільники на курсі кущевих та райо- нових орг. мобів, що тривав 3 тижні.
Дня 07. серпня -1945 р. сотню Дідика згідне з наказом Окр. Проводу розчленовано в Р-нах: Говерлі та Левка та в дійсності Н.Р-вий Провідник 3 на власну руку здемобілізував її, а її стрільців поприді- лював на кущевих організаційних, хачевих, розвід- чиків та пропагандистів. Решту приділено до СКВ. як вишкільнків,
Оперативні звіти за час місяців: серпень, вересень і жовтень 1945 р. Гляди залучник Оперативних Звітів з т.зв. “Орг. мобної дійсності” з Н.Р-ну “Бескид”. (Дописано від руки:”3алучник # 7 - Ю.Ш.)
В листопаді 1845 р. розпочато організацію сотні Дідика. В її склад увійшли стрільці з бувшої сотні Веселого і стрільці з ОКВ в Р-ні Говерлі та Бориса. Сотня в цьому місяці не переводила жодної акції. Місяць цей пройшов на стрілецькому та боевому вишколі, стяганні взуття та мундурів. Сотня мала двох легко ранених стрільців: стр. Самостійний якого ранили большевики, та Остапко, ранений поляками в часі своєї відпустки.
Вд. почав організуватися при кінці липня 1944 р. в час переходу фронту. Тоді то хор. Громенко на чолі одної чоти, звербованої переважно з бувших вояків- українців з СС Дивізії “Галичина”, подався в німецьке запілля, там поповнився до сотні. Прилучився до ком. Рена і разом за ним удався на схід у Стрийщину, зглядно в Скільщину. Знайшовшись у большевицькій дійсності та зорієнтувавшись в новій большевицькій обстановці, діставши наказ від своїх вищих зверхників розділились на дві групи: вд Веселого, Бурлаки, Байди, Ничая та двох чот зі сотні Чорного під командуванням Рена, подались дальше на схід, а вд Громенка, Осипа Крісового і Евгена, під командуванням останнього подались на захід - на терени ВОб. Ця друга група по акції, яку робила на містечко Сколе, розпорядилася за виїмком хор. Громенка, який з деякими втратами,
