Смерть батька Тюргайм: «Невдовзі після цього прийшли лікарі й сказали, що пульс дуже слабкий і що йому залишилося жити лише кілька годин. Господи, та це ж вони говорять про мого батька, всього кілька годин - і він помре».
28 січня. Доповідь про чудеса Лурда. Ліберальний лікар, енергійний, міцні щелепи, шкірить зуби, дуже любить гратися словами. «Настав час, щоб німецька ґрунтовність і чесність оголосила війну чужоземному шарлатанству». Хлопчик-рознощик «Посланця Лурда»: «Superbe guerison de ce soir. Guerison affirmee!» - Дискусія: «Я простий поштар, тільки й того». - «Hotel de l’univers». Коли виходив, безмежна туга на думку про Ф. Розмірковуючи, помалу заспокоївся.
Відіслав Бл. листа й Вайсову «Каторгу».
Вже досить давненько ворожка на картах сказала сестрі А., що її старший брат заручений і наречена зраджує його. Він розгнівано відкинув тоді такі баєчки. Я: «Чому тільки тоді? Адже це й тепер така сама брехня, як і тоді. Вона ж бо тебе не зраджувала». Він:/<Правда ж, вона цього не робила?»
2 лютого. А. Курвалькуватий лист подруги до нареченої: «Якщо ми братимемо все так близько до серця, як тоді, коли ходили під враженням від сповідальних проповідей...» «Чому в Празі ти так стримувалася, краще попустити собі віжки в малому, ніж у великому». Відповідно до своїх переконань я витлумачую листа на користь нареченої, зі схвальними думками.
Учора А. був у Шлюкенау. Сидить цілісінький день з нею в кімнаті, тримаючи в руці згорток з усіма листами (єдиний його багаж), і все випитує її й випитує. Нічого нового не довідується, за годину до від’їзду питає: «А світло, коли цілувалися, не горіло?» - й чує невтішну новину: коли цілувалися (вдруге), В. погасив світло. В. щось креслив по один бік столу, J1. сиділа по другий бік (у кімнаті В., об одинадцятій вечора) й читала вголос «Асмуса Семпера». Тут В. підводиться, підходить до скриньки щось узяти (JI. гадає - циркуля, А. гадає - презерватива), тоді раптом гасить світло й накидається на неї з поцілунками, вона падає обличчям у канапу, він хапає її за руки, за плечі, примовляючи: «Поцілуй мене!»
При якійсь нагоді Л. каже: «В. дуже безпорадний». А іншим разом: «Я його не цілувала», а ще іншим : «Мені здавалося, я лежу в твоїх обіймах».
А.: «Адже я мушу знати правду. (Він виношує думку повести її до лікаря на обстеження.) А що, як першої шлюбної ночі я дізнаюся, що вона брехала? Може, вона така спокійна тільки через те, що він скористався презервативом».
Лурд: нападки на віру в чудеса - це нападки й на церкву. З такиЦ самим правом він міг би повсюди виступати проти церков, процесій^ сповідей, негігієнічних процедур, позаяк не можна довести, що мо^ литви допомагають. Карлсбад - іще більше шахрайство, ніж Лурі тільки Лурд має ту перевагу, що туди їдуть із найглибшою вірою.
1 все ж таки: величезний шпиталь для бездомних тяжкохворих^ брудні ночви у баптистеріях; підводи, що чекають на спеціальні по* тяги; лікарські комісії; величезні хрести з електричних лампочок ні горах; папа щороку одержує по три мільйони. Мимо проходить свяЗ щеник із дароносицею, якась жінка на ношах кричить: «Я здорова!)! Її кісткові сухоти залишаються без змін.
Двері трохи прочиняються. З’являється випростана рука з револі* вером.
Тюргайм, II, 35,28,37: нема нічого солодшого, ніж кохання, нічоп веселішого, ніж кокетування; 45, 48: євреї.
