Справу робили у ванній кімнаті номера 510. Все було класично. Лена, скинувши з себе джинси і труси просто на підлогу, обперлася руками на зачинену кришку унітазу і затрясла перед Лесиком оголеними сідницями. “Донбас порожняк не гоніт!” – казала в півоберта зазираючи на Лесика, який увійшов у неї, аж прицмокнувши від задоволення. “Канєшна, не гоніт!” – погодився він з повією. Проте вжитий алкоголь і гандон “Гусарський” настільки притупляли відчуття насолоди від усвідомлення цієї соціально- ментальної парадигми, що з Лесика вісім потів зійшло, поки він витанцьовував тазостегновим суглобом сексуально- хореографічні па, від яких Леночка за півгодини теж зовсім притомилася. Проте, з відчуття вродженого патріотизму і всотаної з маминим молоком любові до землі троянд і териконів, раз у раз, але дедалі тихше і тихше, майже умліваючи, шепотіла: “Давай, роднєнькій, давай! Данбас паражняк нє гоніт!” Декілька разів вони пробували міняти пози, але нічого не вдавалося і лютий роз’ятрений Лесиків пагін стояв колом. Зрештою, повернулися до тої пози, з якої почали. “Тільки ти візьми мене за яйця і злегка їх перека- туй у долоні”, – дав Лесь мудру пораду молодій донецькій повії, якою та й скористалася. Справи зрушили з місця... Лесь почав розуміти, що ще трохи і він вибухне. Але того, що сталося у самій фінішній стадії, ані Лесь, ані Лєночка не чекали ніяк. Можливо, то штуч- пий типовий “гламурно-данєцкій” Лєночкін манікюр (рожеві пазурі із блискучими стразікамі), який зачепив гуму презерватива і пошкодив її, а можливо, це сам гандон “Гусарський” був поганої якості... Історія світла на цей факт не проливає. А от саме те, що у найвідповідальніше фінальну мить презерватив порвався на шмаття – оце і відіграло вирішальну, можна сказати, фатальну роль у всьому подальшому Лесиковому житті, запустивши інфернальний механізм самознищення біоментальної системи під назвою “малорос-письмен- ник Лесь Білий”! Чортівня, та й годі! “Блядь, гандон порвався”, – вихекнув він, тяжко дихаючи і навалившись грудьми на мокру від поту Лє- ночкіну спину, яка, впавши ліктями на унітазну кришку, теж ледве дихала. “Так ти шо, кінчив у мене!?” – аж тіпнулася вона, і відкинувши Лесика задом, перевернулася до нього обличчям, дивлячись на кумедну поворозку з гумовим обідком, яка звисала з його ще набубнявілого, але вже кволого пеніса. “Я ж кажу, гандон порвався...”. “Ідіот, я ж можу забеременеть! У меня сейчас самий опасний період!” “А я шо могу сделать? – знизав плечима Лесик, – мойся давай бистреє!” А на ранок вони поїхали хто куди. Дівчата по своїх Ленінських, Дзержинських, Стахановських, та Пєр- вомайських районах, а хлопці на летовище, звідки їх у майже новенькому “Боїнгу” доправили до Києва, так само продовжуючи гречно і гостинно розливати без міри дорогий французький коньяк. Не знаємо, як для Лєночкі, а от для Леся та несподівана “данєцкая встреча” озвалася рівно за тиждень. Спершу він почав відчувати певний дискомфорт у паху і легке свербіння у члені, а наступної неділі зранку під час справляння вранішньої потреби побачив на своїх трусах якісь зеленувато-сірі виділення. “Хєрня! Хсрня!” – знервовано подумав про себе Лесь і, не гаючи часу, цього ж понеділка чкурнув до лікаря. Понеділок день тяжкий! А особливо, коли саме в понеділок здаєш проби на венеричний аналіз. Це коли тобі в члена
Вы читаете Смерть малороса або ніч перед трійцею
