— Та ти що?! — не повірила Мандела.
— А ти забулася! Якось він Чамбамбіну дванадцять разів підряд узяв… По тому вона скаржилася мені, що почуває себе наче ослиця, на котрій всеньку ніч цеглу возили та ще й палицею поганяли!
— Послухай, так йому ж за тридцять уже…
— Ну, — сказав я, відпиваючи зі своєї філіжанки, — по-перше, як у народі мовиться, що з літ — то й з розуму! А подруге, як я завважив, з віком він стає в цьому ділі просто-таки ненаситний і, схоже, перетвориться врешті на сексуального маніяка!
— Послухай, — тихо сказала Мандела, — так ми ж йому Оленку дали! Вона дуже тямуща дівчинка й у ліжку справжнісінький акробат, але така вже ж тендітна…
— Нічого, — заспокоїв я її, — жінкам воно лише на користь! Давай-но краще поговоримо про справи.
— Про Лесю, чи що?
— Авжеж!
Мандела хитро подивилася на мене.
— Ти хочеш переспати з нею, еге?
— Кому що, а курці просо! — невдоволено сказав я. — Можеш ти облишити ці приколи, врешті-решт? Я на роботі, щоб ти знала, й хочу отримати від тебе інформацію. Хто вона така, ця Леся?
— Феміністка! — незворушно відказала Мандела.
— А це що за лихо таке?
— Феміністка, — трохи зверхньо почала Мандела, — це така жінка, яка ненавидить чоловіків. Формально ця ідеологія оформилася в міжнародний жіночий рух, який бореться за права жінок. Основною ознакою фемінізму можна вважати наявність так званих гендерних досліджень. Ото якщо жінки створюють якийсь інститут гендерних студій або видають книжку, де в назві є слово «гендер» або «тендерний» — це і є фемінізм у його чистому й неспотвореному вигляді. Як правило, всі феміністки поділяються на декілька психологічних типів. Найбільш поширений тип — це «бізнес-леді». До нього належать особи за тридцять або трохи молодші, котрим не пощастило в подружньому житті, а тому вони хочуть взяти реванш у професійній діяльності. Всі їхні потуги в цьому напрямку — не що інше, як сублімація погамованого сексуального потягу. Чим більше вони заробляють грошей, тим більше зростає їхня захланність і тим дужче ненавидять вони чоловіків, — як тих, котрі перебувають у них на службі, так і чоловіків-партнерів та конкурентів. Насправді ж ця ненависть становить собою особливий вид любови, за принципом «кого люблю — того й гублю», і сягає корінням у найглибші традиції християнського суспільства, де й понині побутує формула «кого бог любить, того він забирає до себе», тобто позбавляє життя. До психологічного типу «бізнес-леді» можна зарахувати жінок, які займаються науками, так званих синіх панчох, а також різного роду журналісток, мисткинь, поеток, філосо-финь, політиків та жінок-олігархів. Та що там далеко шукати ці приклади! Ось візьмемо політичну акцію, спрямовану проти Першого Лідера. Фінансує її жінка-олігарх, котра начебто Лідера ненавидить… Насправді ж уся оця метушня має на меті лише одне: звернути на себе увагу Першого Лідера, продемонструвати свою енергію, винахідливість, вроду… Вона просто кохає його, розумієш? Хоча й сама цього не усвідомлює, бо реально цей потяг виражається в ненависті.
— Здуріти можна! — вигукнув я. — І як їх земля носить, оцих клятих феміністок!
— Я й сама дивуюся, хоч теж феміністка! — замислено сказала Мандела. — Другий психологічний тип — це «лесбіянка». В його основі лежить комплекс відрази до чоловіків, який виникає в підсвідомості у віці до п'яти років, коли особистість формується на дев'яносто відсотків, — або ж у період статевої зрілости, причому в останньому випадку цей комплекс породжується невправною дефлорацією. Лесбіянки зазвичай дуже агресивні, основне їхнє гасло — визволення жінок від рабства у чоловіків!
— Ага, — сказав я, — чули ми таку фразу…
— Ще один тип феміністки — «жінка-вбивця». Сюди належать передовсім жінки-снайпери, класичний зразок — «білі колготки», які стільки народу перебили в Чечні. До цього психологічного типу належать представниці силових видів спорту — каратистки, дзюдоїстки, регбістки, метальниці різних ядер і дисків, які, між іншим, реалізують таким чином неусвідомлене бажання відірвати чоловікам геніталії й закинути їх далеко-далеко, — а також судді, прокурори, наглядачки в тюрмах і виправних колоніях, провідниці пасажирських поїздів, співробітниці міліції тощо. Феміністками типу «жінка-вбивця» можуть бути також і жінки-хірурги та стоматологи, котрі обирають такі професії для того, щоб помститися чоловікам за уявні та дійсні кривди. Помічено, що ці особи здійснюють лікувальні маніпуляції з особливим садизмом…
— Справді, — вигукнув я, здивовано вибалушивши очі, — он як поранили мене торік на розборках, то лікарка в травматології зашивала рану на голові без новокаїну! Ще й лаялася, мов навіжена: «И где вас, — каже, — набралось, нечисти этой бандитской… да когда же вы перестреляете друг друга, будьте вы прокляты все». А медсестра робила укол, то як штрикнула — я й підскочив мало не до стелі!
— От-от, — покивала Мандела, — всі комплекси на місці! Тепер про Лесю. Ця особа поєднує в собі ознаки всіх психологічних різновидів феміністки. Домінантою її особистості можна сміливо назвати психотип «бізнес-леді» — створивши міцну й розгалужену організацію, в котрій працює величезна кількість жінок, вона реалізувала своє прагнення управляти людьми і маніякальне бажання помститися чоловікам, вириваючи жінок з-під їхньої опіки. Якби справа обмежувалася тільки цими заходами, то на її потуги можна було б дивитися з поблажливою посмішкою. Та дзуськи! Я дуже підозрюю, що ця особа відзначається дуже яскраво вираженим потягом до лесбійського кохання. Еротичний масаж приносить їй шалену втіху єдино через те, що робить всі ці маніпуляції жінка! Крім того, доходять до нас такі чутки, що вона затягує в свою організацію дівчат, котрим не поталанило в житті, робить їх матеріяльно залежними від себе, виставляючи одну лише умову: не виходити заміж і не мати жодних контактів з чоловіками…
— Ага, — буркнув я, — так он в чім заковика! Доходила й до мене така інформація…
— Крім оцих двох психотипів, Леся несе в собі комплекс жінки-убивці. Її поведінка під час масажу засвідчує це аж надто: вона дико гарчить, кусається, пацає ногами, а на тому тижні, перебуваючи в стані оргазму, вхопила масажистку за горло й стала душити… Тіло її дуже сильне й треноване, мені здається, що вона практикує бойові мистецтва й досягла в цьому ділі неабияких результатів. Хоча, — Мандела посміхнулася, — вся її діяльність підпорядкована одному бажанню, котрого вона, як і всі феміністки, не усвідомлює — звернути на себе увагу чоловіків, добитися їхньої любові й зіллятися з ними в повноцінному оргазмі. Можливо, тут криється прагнення повернутися в минуле, у ті часи, коли вона була повією, котра обслуговувала політиків, дипломатів, банкірів…
— Повією?! — вражено перепитав я.
— Ну звичайно! — Мандела зачудовано подивилася на мене. — А ти не знав?
— Та звідки ж, у дідьчої матері! — покрутив я головою. — Оце новина, так новина! А під чиїм дахом вона працювала?
Мандела стенула плечима.
— Все це для мене темний ліс. Власне, я й дізналася про це геть недавно — пару тижнів тому…
В коридорі затупотіли чиїсь босі ноги, а потім щось несамовито завищало. Куд-ди! — гаркнув Барабаш розлючено. Виск перейшов у страшенний лемент, і я втямив, що з кимось там сталася істерика.
— Людоньки, — вигукнула Мандела, зриваючись із місця, — та це ж Оленка!
Ми вискочили в коридор, і перед нами постало таке видовисько, що в Мандели щелепа відвисла, а я пошкодував, що не маю при собі фотоапарата: голий, волохатий і розписаний татуюванням Барабаш тягнув на плечі голісіньку дівчину, котра телесувалася й дриґала ногами, наче коза.
— Відставити! — гаркнув я командним голосом. Барабаш виструнчивсь як межовий стовп, і дівчина
звалилася з його плеча й так гепнула об підлогу, що все аж задвигтіло.
— А т-ти ж гицлю! — закричала Мандела, кидаючись уперед.
— До мене! — суворо сказав я. Барабаш переступив через дівчину, котра качалася долі, підбіг до мене й завмер. — Що за галас?
— А я не знаю! — сказав Барабаш. — Все було добре, займалися сексом… а вона тоді як почне плакати й кричати! Дурна якась…
— Моя ти ласточка! — сокоріла Мандела, притискаючи дівчину до себе й гладячи її по голові. — Скривдив цей падлєц нашу дєвочку, скривдив! Нічого, моя кошечка, ми йому яєла одірвемо й собакам викинемо… Собачки яєла гам-гам — і буде без яєць ходити, гад такий! Ми його ножакою як ширнемо в
