— А підрозділи цих двох великих класів?
— Ні, про це не маю ніякого уявлення, — відповів канадець.
— У такому разі, друже Нед, слухайте і запам’ятовуйте. Костисті риби поділяються на шість рядів. Перший ряд — колючопері риби, в яких верхня щелепа суцільна і рухлива з зябрами, що нагадують по формі гребінь. Цей ряд включає п’ятнадцять родин, тобто три чверті всіх відомих риб. Представник — окунь звичайний.
— Досить смачна риба, — зауважив Нед Ленд.
— Другий ряд, — продовжував перераховувати Консель, — черевопері, в яких черевні плавці знаходяться під животом, позаду грудних, і не прикріплені до плечових кісток. Ряд цей розпадається на п’ять родин і включає більшу частину прісноводних риб. Представники: короп, щука.
— Фе! — зневажливо мовив канадець, — прісноводні риби!
— Третій ряд, — сказав Консель — горлопері. Їхні черевні плавці знаходяться під грудними і безпосередньо зв’язані з кісткою плеча. В цьому ряді чотири родини. Представники — плоскуша, камбала, косорот.
— Оце чудова риба! — вигукнув гарпунник, який не хотів дивитися на риб інакше ніж з погляду кулінарії.
— Четвертий ряд, — не бентежачись говорив далі Консель, — голопузі, з видовженим тілом, позбавлені черевних плавців і вкриті товстою і нерідко слизькою шкірою. Цей ряд має тільки одну родину. Представники: вугор, гімноти.
— Ну, це так собі, — вставив Нед Ленд.
— П’ятий ряд, — розповідав Консель, — пучкозяброві, з суцільними рухливими щелепами, але зябра їхні складаються з маленьких пучків, розміщених попарно уздовж зябрових дуг. Цей ряд теж має одну лише родину. Представники: морський коник, пегас.
— Погані, — сказав гарпунник.
— Нарешті, шостий ряд, — говорив Консель, — міцнощелепні, в яких щелепна кістка нерухомо з’єднана з міжщелепною; піднебіння з’єднується з черепом з допомогою шва. Звідси — нерухомість щелепи. Ряд цей не має справжніх черевних плавців. Складається з двох родин. Представники: чотиризубець, місяць- риба.
— Ця риба може тільки осквернити каструлю! — крикнув канадець.
— Ви зрозуміли, друже Нед? — спитав учений Консель.
— Нічого в світі, друже Консель, — відповів гарпунник. — Але продовжуйте розповідати, бо це виходить у вас дуже цікаво.
— Щодо риб хрящових, — незворушно говорив далі Консель, — то вони складають три ряди.
— Тим краще, — зауважив Нед.
— Перший — круглороті, щелепи яких з’єднані в одне рухоме кільце, а зябра відкриваються численними щілинами. Цей ряд має одну-єдину родину. Представник: мінога.
— Непогана риба, — вставив Нед Ленд.
— Другий — поперечнороті, з зябрами, схожими на зябра круглоротих, але нижня щелепа в них рухлива. Цей ряд, найважливіший з усього класу, складається з двох родин. Представники: скат і акула.
— Як! — закричав Нед. — Скати і акули в одному ряді? Ну, друже Консель, якщо ви хочете, щоб скати були цілі, то я не раджу вам уміщувати їх в одну посудину з акулами!
— Третій ряд, — вів далі Консель, — осетрові, в яких зябра відкриваються, як звичайно, однією щілиною, що прикрита кришкою. Він налічує чотири родини. Представник — осетр.
— Ах, друже Консель, найкраще ви приберегли на кінець, — принаймні я так думаю. Тепер усе?
— Так, мій добрий Неде, — відповів Консель, — але майте на увазі, що, довідавшися про це, ви ще нічого не взнали, бо родини поділяються на роди, підроди, види, різновидності…[43]
— От, друже Консель, кілька різновидностей, — сказав гарпунник, повернувшись до вікна в стіні.
— Так, риби! — вигукнув Консель. — Справді, можна подумати, що стоїш перед акваріумом.
— Ні, — відповів я, — бо акваріум — тільки клітка а ці риби вільні, як птахи в повітрі.
— Ну, друже Консель, називайте ж їх, називайте! — просив Нед Ленд.
— Ні, — відмовився Консель, — я на це не спроможний. За цим зверніться до мого пана.
І справді, добрий хлопець, завзятий класифікатор, не був, проте, натуралістом, і я не знаю, чи зумів би він відрізнити тунця від пузанка. Одним словом, він був повною протилежністю канадця, який не вагаючись називав усіх риб.
— Це спинорог, — сказав я.
— Спинорог китайський, — додав Нед Ленд.
— Рід спинорогів, родина твердошкірих, ряд міцно-щелепних, — прошепотів Консель.
Справді, Консель і Нед Ленд удвох склали б одного доброго натураліста.
Канадець не помилився. Багато спинорогів, з сплющеними тілами, з зернистою шкірою, озброєних шипом на спинному плавці, гралися навколо «Наутілуса», ворушачи чотирма рядами колючок, що стирчали по обидва боки хвоста. Немає нічого прекраснішого за їхню шкіру, сіру на спині, білу на череві, золотисті цятки якої сяяли у воді. Між ними звивалися скати, як скатертини, що розвівалися на вітрі. Серед них, я, на превелику мою радість, помітив китайського ската з жовтуватою спиною, ніжно-рожевим черевом і трьома шипами над оком. Вид рідкісний і навіть викликав сумнів щодо свого існування в часи Ласепеда, який бачив їх тільки в одній збірці японських малюнків.
Протягом двох годин ціла підводна армія супроводжувала «Наутілус». Серед риб, що грались і швидко рухалися, суперничаючи одна з одною в красі, блиску і швидкості, я розрізнив зеленого губана, красиву султанку з подвійною чорною смугою на спині, кольбеня з заокругленим хвостом, білого з фіолетовими плямами на спині японського тунця, чудового представника родини макрелей з голубим тілом і сріблястою головою, блискучих лазуровиків, сама назва яких заміняє цілий опис, спар рубчастих, з плавцями, що переливаються голубим і жовтим, спар смугастих, з чорною смугою на хвостовому плавці і спар поясних, витончено облямованих шістьма поясами, трубкоротих з ротом на зразок флейти, або морських бекасів, що іноді бувають завдовжки з цілий метр, японських саламандр, мурен їжакових, довгих двометрових зміїв з маленькими жвавими очицями та широким ротом, повним зубів, і т. д.
Наше захоплення все зростало, вигуки не припинялися. Нед називав риб, Консель класифікував їх, а мене вражала жвавість їхніх рухів і краса форм. Ніколи ще не доводилося мені бачити цих істот, живих і вільних, в їхній природній стихії.
Я не перераховуватиму всіх різновидностей, що промайнули перед нашими здивованими очима, всю колекцію риб Японського і Китайського морів. Риб було значно більше, ніж птахів у повітрі, і вони стікалися до «Наутілуса», притягувані, напевне, блиском електричного світла.
Раптом салон освітився. Залізні віконниці засунулися. Чаруюче видіння зникло. Але довго ще я був заглиблений у мрії, аж поки мій погляд не зупинився на приладах, що висіли на стінах. Компас, як і раніше, показував напрям на північний схід, манометр — тиск у п’ять атмосфер, що відповідав глибині п’ятдесят метрів, а електричний лаг — швидкість п’ятнадцять миль на годину.
Я чекав капітана Немо, але він не з’являвся. Годинник показував п’яту годину.
Нед Ленд і Консель пішли до своєї каюти. Я теж повернувся до себе. Обід чекав мене на столі. Він складався з супу, приготовленого з найсмачніших черепах, з султанки, печінка якої, приготовлена окремо, була найкращою стравою, і, нарешті, філе з м’яса риби їжака, яке здалося мені смачнішим за лососину.
Вечір я провів за читанням, писанням і в роздумах. Потім, коли сон почав долати мене, я простягся на ліжку і міцно заснув, у той час як «Наутілус» ковзав по швидкій течії «Чорної ріки».
РОЗДІЛ XV
Наступного дня, 9 листопада, я прокинувся лише після дванадцятигодинного сну. Консель прийшов за своєю звичкою довідатися, «як пан провів ніч», і запропонувати свої послуги. Він залишив свого друга-
