Сакеларіє. Їх було взято з рами картини, за якою були коштовності. Отже, хоч вбивця і знав про цей скарб, але нічого не взяв. Це означало, що причиною злочину була не крадіжка, а щось інше. Що саме, не важко здогадатися: магнітофонна стрічка й апарат. Оволодівши ними, злодій убив її. А чи мав він і копірку? Якщо так, то чому не взяв і її?
Задзвонив телефон. Перед тим, як підняти трубку, Дуку глянув на годинника. Була шоста година вечора.
— Алло? Слухаю!
— Товаришу майор, доповідаю, що прийшов Мергеріт С. Мергеріт.
Дуку прикрив долонею трубку й звернувся до Богдана, який щойно прийшов до кабінету.
— Проведи сюди, будь ласка, Мергеріта С. Мергеріта. Він пунктуальний, мов німець.
А потім сказав тому, хто дзвонив:
— Зараз по нього прийде капітан Тудорашку.
Через кілька хвилин Мергеріт С. Мергеріт переступив поріг кабінету:
— Щиро вітаю вас, товаришу майор! — І дуже ввічливо вклонився.
— Сідайте, будь ласка!
Мергеріт С. Мергеріт сів на стілець, що його вказав йому майор, обличчя його було радісне, хоч трохи й схвильоване.
— Товаришу майор, я радий, що допоміг вам. Бачите, я ж вам казав, що викрию її. Недаром я трохи детектив.
Дуку не відповів йому. Пошукав щось у папці й вийняв звідти аркуш паперу.
— Якщо ви трохи детектив, то, може, скажете, що це означає?
Мергеріт С. Мергеріт подумав якусь мить, а потім із тріумфуючим виглядом вигукнув:
— Товаришу майор, слово честі, я не заслужив! Я лише виконав свій громадянський обов’язок перед республікою.
— Чого це ви «не заслужили»?
— Нагороди. Правда ж, у ваших руках — наказ про нагороду?
— Ні, це наказ про ваш арешт.
Мергеріт С. Мергеріт зблід, а потім, ледве помітно усміхнувшись, сказав:
— Це, звичайно, жарт, товаришу майор.
— Ви прекрасно розумієте, що я не жартую, Мергеріте С. Мергеріте, й хочу звернути вашу увагу ось на що; якщо ви будете розповідати нам нісенітниці, то нашкодите лише собі.
Мергеріт С. Мергеріт кинув такий пронизливий погляд на майора, що якби міг, то вбив би його. Потім злість його потроху всілася, і він знову вдавав покірливого:
— Товаришу майор, ви мене так приголомшили невірним звинуваченням, що я не знаю, що й думати.
В цю мить у кімнату зайшов Пічоруш. Він нахилився до вуха Дуку, щось шепочучи. Той ствердно хитнув головою, а коли молодший лейтенант вийшов із кабінету, звернувся до Мергеріта С. Мергеріта:
— Щоб не гаяти більше часу, скажу, що в сараї вашої матері під купою вугілля знайдено і магнітофонну стрічку, й апарат, що його винайшов інженер Бакалу.
Мергеріт С. Мергеріт застогнав, мов конаюча тварина, потім злісно заревів:
— Як у біса ви могли мене запідозрити?
— Бо ви діяли, як… дурний детектив, Мергеріте С. Мергеріте.
Полковник Рареш був у доброму настрої. Коли Дуку й Богдан зайшли до нього, то чули, як він тихо наспівував арію «Це ти була».
— Сідайте, хлопці. Коли від’їздите?
— Завтра, товаришу полковник.
— Знову до Сигішоари?
— Звичайно! Богдан уже подзвонив фрау Герті, щоб чекала на нас.
— Ви цілком заслужили на відпочинок. — А після короткої паузи додав: — Балтазар і справді завдав нам досить клопоту.
— Товаришу полковник, на мою думку, це був найскладніший випадок із тих, з якими нам доводилося мати справу, — висловив свою думку Богдан.
— Еге, це й справді був випадок не простий, — визнав і Дуку.
— Хитра ідея працювати з прикривачем. Ми стежили за лже-Балтазаром, а справжній Балтазар вільно діяв. Мабуть, всі його успіхи були результатом цього методу працювати з дублерами.
— Безсумнівно, товаришу полковник. Тепер, працюючи з одним дублером, він мало не вислизнув. Я уявляю, як важко його зловити, коли він використовує двох дублерів. В усякому разі, великий Балтазар нічим не може собі пояснити, як ми зуміли його схопити.
Богдан зморщив носа:
— Великий Балтазар!.. Що стосується мене, то я вам заявляю: він зовсім не переконав мене, що заслуговує на звання
— Якби Меланія Сакеларіє не була подвійним агентом, Балтазар завдав би нам більших прикрощів. А може, навіть і вислизнув би крізь пальці,— зауважив Дуку.
— Гадаєш, через те Балтазар провалився? — здивувався Богдан.
— В найбільшій мірі. Давай згадаємо події: трест «Небел» дістав дуже цінну інформацію — як саме, невідомо для нас і, мабуть, ніколи не стане відомо, — що наші збройні сили скоро будуть озброєні танком А. N., кращим за всі типи існуючих тепер у світі танків. Трест, звичайно, неодмінно хоче заволодіти технічними даними цього танка. Як він чинить? Він вимагає від шпигунської мережі, керованої Меланією Сакеларіє, дістати їх. Та незабаром трест дізнається, що не можна повністю довіряти їй, бо вона подвійний агент. За такої ситуації трест наважується послати Балтазара до Румунії з подвійною місією: з одного боку, дістати необхідну інформацію про новий танк, а з другого — реорганізувати сітку, замінивши й ліквідувавши Меланію Сакеларіє. Та вона відчула, що трест запідозрює про її подвійну гру. Якщо трест запідозрює її в зраді, то хтось із агентів повідомив йому про це. Але хто? її підозра впала на Пенделяну. Чому на нього? Бо Пенделяну — агент, на якого трест покладає великі надії, саме з ним зв’язується Балтазар, прибувши до Румунії. Отже, запідозрюючи Пенделяну, але не наважившись ліквідувати його, вона влаштовує спостереження за ним: встановлює мікропередавачі як у його квартирі, так і в квартирі Матильди Григоріу. (Вона знала, мабуть, про їхню дружбу). Та ми не знаємо, чи Меланія зробила це до зустрічі Балтазара з Пенделяну, чи опісля?
— Мабуть, тільки не до зустрічі, бо Бакалу ж заявив, що того дня, коли ви його побачили з вікна квартири Пенделяну, він вперше переодягся жебраком.
— Це не може служити за доказ, бо ми не знаємо, чи не використовувала Меланія Сакеларіє до цього іншу людину. їй було цікаво дізнатися, про що буде мова, якщо Балтазар вдруге відвідає Пенделяну? Чи зустрілися вони ще раз, нам невідомо. Мабуть, ні, бо в цей час Пенделяну покінчив самогубством. Покінчила самогубством і Нора Солкану. Двоє самогубств, з яких Меланія не скористувалася, бо Балтазар зумів переконатися, що вона працювала й на інших. Та на її лихо й другий її хазяїн довідався, що вона зраджує. Із заяви Мергеріта С. Мергеріта видно, що й та, друга мережа, — скромна, якщо врахувати, що її складали лише Мергеріт С. Мергеріт і Меланія, — переслідувала ту саму мету: одержати технічні дані танка А. N. Отже, запідозрюючи, що Меланія веде нечесну гру, другий хазяїн дає завдання Мергерітові С. Мергерітові уважно стежити за нею, а якщо підозра підтвердиться, то ліквідувати її. Отже, Меланія опинилася у небезпеці, її могли ліквідувати обидвд шпигунські хазяїни. Опинившись між молотом та ковадлом, вона зважується відмовитися від подвійної гри й стати на бік Мергеріта. Чому вона надала перевагу цій мережі, ми не знаємо і ніколи не дізнаємося. Мабуть, більше боялася хазяїна, якого представляв Мергеріт, ніж тресту. Щоб відновити втрачену довіру, вона викрадає в Балтазара копірку, магнітофонну стрічку, апарат і його схему й усе передає Мергерітові. Але цей її вчинок їй уже не допоміг. Не довіряючи їй і одержавши, те, що він бажав одержати, Мергеріт жертвує нею.
— Мергеріт твердить, що спочатку він не мав наміру її вбивати, — зауважив Богдан. — Невже він бреше?
— Не бреше. Спочатку Мергеріт хотів, щоб ми її заарештували. З цією метою він з’явився до відділку міліції й подав оту заяву, а потім пообіцяв, що, користуючись своїми здібностями «детектива», нападе на її
