Оскільки існування одного царя всіх їхніх племен суперечило б поділу скіфів на хліборобів, орачів, кочовиків, царів, треба гадати, що Геродот згадує імена царів якогось одного племені (мабуть, скіфів-царів).76.4. Образ Анахарсіса – мудрого скіфа, що прилучився до грецької культури, мав дальший розвиток в античній літературі. Скіфському мудрецеві приписувалися різні філософські вислови і навіть листи. Доля скіфського царя Скіла аналогічна долі Анахарсіса, обидва вони були вбиті за спробу завести в Скіфії грецькі звичаї. Анахарсіс був братом скіфського царя, а Скіл сам був царем.78.1. Істрія – країна на півночі Адріатичного моря (також Гістрія), крім того, місто-колонія мілетян поблизу гирлів Істру (Дунаю). Тут не ясно, чи «істріянка» походила з країни Істрії, чи з названого міста (кн. II, р. 33).78.2. Борисфеніти (Бористенеіти) – мешканці міста Борисфена, тобто Ольвії (розд. 18, 53, 78, 79). Скіфи-хлібороби греками називались також борісфенітами, а мешканці Ольвії, називали себе ольвіополітами, або мілетянами.78.3. Особливостями скіфського одягу були гостроверхі шапки та довгі вузькі штани (анаксіріди).79,1. Мармурові грифи та сфінкси мали своїм призначенням обороняти палац Скіла від злих духів. Зображення грифів характерні для вже згаданого звіриного стилю.80,1. Тірас був батьком Сіталка, який установив владу племені одрісів у Фракії.81.1. Геродот протиставляв власне скіфів усім іншим скіфам. Звичайно, можуть існувати різні припущення щодо того, хто такі ці «власне скіфи». Справді, якщо йшлося про кочовиків, то загальне їхнє число не могло бути великим.81.2. Про Ексампай було в розд. 52. Хоча Геродот описує цей гігантський казан досить докладно, залишається сумнівним, чи взагалі така споруда могла існувати. Відомості Геродота могли бути почерпнуті з розповіді ольвіополітів. Можна по-різному розуміти «ес опсін». Ми перекладаємо це «наочно», а не «на власні очі». Цей гігантський казан за словами Геродота був у шестеро разів більший за кратер, поставлений Павсанієм у «гирлах» Понту Евксіну (очевидно, десь на березі Фракійського Боспору, тобто Босфору). Величезний дельфійський кратер згадується в кн. І розд. 51. Не зупиняємося на розмірах казанів у Дельфах і в Павсанія, але піддамо сумніву існування казана скіфського царя Аріанта, казан якого міг би стати басейном для плавання. Зважаючи на брак міді в скіфів (IV,(1)71) виготовлення такого казана було б непробачним марнотратством, навіть і тоді, коли б скіфи одержували мідь від массагетів (І, 215).85.1. Халкедон або Калхедон – місто на азіатському березі Пропонтіди навпроти Бізантія (згодом Константинополя), мегарська колонія.85.2. Є кон'єктура, що наявне в текстах «Історій» слово «гірон» (святилище)-це помилка якогось переписувача і його треба замінити словом «ріон» (мис). Звичайно, спокусливим було б висунути здогад, що в тексті йшлося не про мис, а про корабель, на якому Дарій із Босфору вийшов у Чорне море.85.3. Щодо довжини Понту (Чорного моря) Геродот помилявся: насправді його довжина значно менша – 1,130 км, а не 2,321, як приблизно в Геродота. Проте розміри Босфору, Мармурового моря та Дарданелл – у нього вказані досить точно.85.4. Якщо порівняти Геродотові виміри з вимірами Страбона та Г. Плінія Секунда Старшого, то виявиться, що їхні виміри не точніші за виміри автора «Історій».86.1. Геродотові не були відомі західні узбережжя Чорного моря. Це також може бути доводом того, що він не відвідав його північного узбережжя, бо зважаючи на характерне для давніх греків каботажне плавання, до Ольвії Геродот мусив би пливти вздовж цього узбережжя.86.2. Про Сіндіку в розд. 28.86.3. Твердження про те, що Меотійське озеро лише трохи менше від Понту, є наслідком необізнаності Геродота з географією східних скіфських земель. Тут до речі згадати note 8 –про повідомлення Плінія Секунда Старшого («Історія природи», VI, 20): «Сам Танаід скіфи називають Сіліс, а Меотіду Темарунда, що в них означає мати моря». Звичайно, з певністю не можна сказати, чи «Мати моря» є справді переклад цього Темарунда, чи давньогрецьке Майєтіс (або Майотіс) пов'язувалося греками з словом «майя» (один із синонімів слова «метер» – мати).87.1. Під «ассірійськими літерами» Геродот розумів ассіро-вавілонський клинопис.87.2. Навряд чи наведені Геродотом числа можна вважати за точні.87.3. Ці стовпи (стели) грецький історик із Кніда в Малій Азії (V ст. до н. є.) Ктесій називає жертовником, але Геродот описує їх як самовидець. Ктесій був автором творів про історію Персії та Індії.87.4. Артеміду Ортію ототожнювали з Дівою таврів. У Спарті біля жертовника цієї Артеміди шмагали юнаків (це такий спосіб їхнього гарту).87.5. На обох берегах Босфору існували святилища, що з них найбільшою шаною користувалося святилище Зевса Урія, тобто того, що посилав морякам ходовий вітер.88.1. В тексті про нагороду самосця Мандрокла сказано, що він одержав «усі десять». Це означає «багато грошей».88.2. Геродот міг побачити замовлену Мандроклом картину в святилищі Гери на Самосі. Храми давньої Греції мали також призначення бути свого роду музеями.89.1. Здається мало вірогідним, щоб увесь перський флот складався з залог малоазіатських греків.89.2. Словом «шия» або «горло» (авхен). Геродот називає «голову» або верхній кут річкової дельти. За Страбоном Дарій перейшов Дунай (Істр) поблизу острова Певкі (Соснового). Геродот не згадує про переход Дарієвого війська через Балканське пасмо (Гай-мос), яке, звичайно, було йому відоме.89.3. Ідентифікувати річку Теар не вдалося з усією певністю, хоч існує припущення, що так називалося злиття двох річок Бунар-дере та Семердере (в сучасній Болгарії).90,1. Гебр – тепер Маріца, а Контадесд і Агріан – її притоки. Місто Айнос – колонія делосців.91.1. Ця стела з клинописним текстом ще існувала в 1830 р., але після того зникла.91.2. Під материком розуміється Азія.92,1. Фракійське плем'я одрісів мешкало в долині ріки Гебру. Артіск, або Артеск – притока Агріана. Аполлонія – сучасний Созопол.93.1. Можливо, в Геродота тут перша згадка про гетів, тобто північне фракійське плем'я, сусіднє з скіфами, яких від них відокремлював Дністер (Тірас). За римських часів виникла нова їхня назва – даки, що спершу існувала рівнобіжно з попереднєю.93.2. Сальмідесс – фракійське місто та країна у Фракії на узбережжі Чорного моря. Є думка про те, що такого міста за часів Геродота ще ^е існувало. Месамбрія (або Месембрія, сучасне Несебр) місто у Фракії на березі Понту, колонія халкедонців.93.3. Епітети «найхоробріші» та «найсправедливіші» часто застосовувалися античними авторами для характеристики диких кочових племен. Байдужість гетів до смерті пояснювалася їхньою вірою в безсмертя.94,1. Фракійський бог Сальмоксіс (або Гебелейзіс), якому приносили в жертву людей, очевидно, верховне божество у фракійському пантеоні. Можливо, бог грому та блискавки, як і давньогрецький Зевс. Міф про те, що Сальмоксіс був смертною людиною, а згодом після смерті став богом, нагадує розповідь про Арістея (розд. 13-15).97,1. Розповідь Геродота про похід Дарія проти скіфів містить у собі багато невідповідностей. Наказ Дарія зруйнувати мости здається зовсім протилежним здоровому глузду, бо це призвело б до загибелі його самого і всього його війська. Єдине можливе пояснення це те, що Дарій хотів повернутися, пройшовши усю Скіфію, через Кавказ до Персії. Хоча більшість дослідників не мають сумнівів щодо історичності експедиції Дарія проти скіфів, як її описує Геродот, відповідність його оповідання до історичної дійсності при логічному аналізі здається дуже сумнівною. В своєму поході крім Дунаю Дарієві довелося б побудувати ще кілька мостів на ріках Скіфії, про що нема жодної згадки. Малоймовірно, щоб перська армія, яка складалася переважно з піхоти, могла б пройти з кінця в кінець скіфську країну, не орієнтуючись у місцевості (і це за 60 днів!), перейти Дон (Танаіс), зайти в області савроматів та будінів (десь на півночі в лісах), побудувати 8 великих фортець і десь добувати собі продовольство. Природно було б, якби Дарій на своєму шляху відвідав (чи здобув?) грецькі міста Ольвію, Каркінітіду, Кремни, але про них нема згадки в оповіданні про похід. Не зупиняємося на тому, що в знаменитих бехістунських написах ідеться про «підкорення скіфів» і серед підкорених владарів є і цар скіфів. Якщо note 9 Дарій справді перейшов на північний берег Дунаю, то це могло бути лише для залякування скіфів і забезпечення тилу в
