«Смеркається. Полетимо Ночувати в Чуту. Як що буде робитися, Відтіль буде чути». Схопилися, білесенькі, І в ліс полетіли, І вкупочці на дубочку Ночувати сіли.
Три ворони
1
Крав! крав! крав! Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав.
2
Я в Парижі була Та три злота з Радзівіллом Та Потоцьким пропила.
3
Через мост идет черт, А коза по воде: Быть беде. Быть беде.
Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон і сіли На маяку, що на горі Посеред лісу, усі три. Мов на мороз, понадувались, Одна на другу позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли.
1
Оце тобі, а це тобі. Я оце літала Аж у Сибір: та в одного Декабриста вкрала Трохи жовчі. От, бачите, Й є чим розговіться! Ну, а в твоїй Московщині Є чим поживиться? Чи чортма й тепер нічого?
3
Э… сестрица, много: Три указа накаркала На одну дорогу…
1
На яку це? на ковану? Ну, вже наробила…
3
Да шесть тысяч в одной версте Душ передушила…
1
Та не бреши, бо тілько п'ять. Та й то з фоном Корфом Ще й чваниться, показує На чужу роботу! Капусниця! закурена… А ви, пості-пані? Бенкетуєте в Парижі, Поганці погані! Що розлили з річку крові Та в Сибір загнали Свою шляхту, то вже й годі, Уже й запишались. Ач, яка вельможна пава…
2 і 3
А ти що зробила??
1
А дзуськи вам питать мене! Ви ще й не родились, Як я отут шинкувала Та кров розливала! Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми! А дзусь, недоріки! В колодочки ще не вбились, Безпері каліки!..
2
Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася… А та, що й проспалась!
1
Упилася б ти без мене З своїми ксьондзами? - Чортма хисту! Я спалила Польщу з королями; А про тебе, щебетухо, І досі б стояла. А з вольними козаками Що я виробляла? Кому я їх не наймала, Не запродавала? Та й живущі ж, проклятущі! Думала, з Богданом От-от уже поховала. Ні, встали, погані, Із шведською