* Зухра — легендарна красуня, Венера, «небесний музикант» Іса — Ісус.
54 Немов на грищі м'яч, тебе життя ганяє. Корись, бо виходу в нас іншого немає! Той, хто жбурнув тебе в цю метушню невпинну, Один керує всім, один про все гадає. 55 Шукав поради я у зошитах сторіч — I скорбний друг мені таку промовив річ: «Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа На місяць-білозір у довгу-довгу ніч!» 56 Часу скороминущого не бійся. Змагає смерть найдужчого — не бійся: Цю мить, що ти живеш, віддай утіхам! Забудь старе — й грядущого не бійся! 57 Боюсь, що більше ми не вернемось додому, Ні з ким не стрінемось у обширі земному. Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм! Бо що нас потім жде, не дано знать нікому. 58 Вино нам вічність одкриває — пий! Від нього серце оживає — пий! Хоч палить, як вогонь, зате турботи, Немов жива вода, змиває — пий! 59 Не знаєм істини — то й що ж? Хіба сердезі Отак і мучитись, немов на гострім лезі? Тримайся келиха, не випускай із рук — I добре житимем, не п'яні й не тверезі. 60 Хвилину радості в турботах не губи, На порох не стирай під жорнами журби! Немає жодного, хто б угадав майбутнє. Тож пий, і розважайсь, і дівчину люби! 61 Фортуні попелу на голову насип, З місяцевидою гуляй і пий! Звели б Тебе давно у гроб думки, якби піддався. Нікого не вернув землі холодний глиб! 62 Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми? В очах у розуму зіниця й зір — не ми? Це коло всесвіту скидається на перстень, А камінь, що горить ясніш од зір, — це ми. 63 Якщо ти любиш пить, до мудрих прихиляйся, З тюльпановидими, веселими впивайся. Впивайся, та не так, щоб дивувались люди: Потроху, зрідка пий і від людей ховайся. 64 Дні весело збувай: свіжіша від тюльпана, Хай дівчина тобі всміхається кохана! Бо незабаром емерть, як чорна буря, зірве Сорочку днів твоїх, як пелюстки з тюльпана!
