Знаєте, яка на вигляд жіноча вульва? І я вирішила чекати на цього звукорежисера. Сиділа, пила каву, говорила з дівчатами, які там записуються, і думала, що мені світить бути

такими ж, як і вони. А пізніше прийшов ваш брат і став награвати на фортепіано. Це була

моя улюблена пісня Марі Лафоре — «Борис, Іван і я». Ми зайнялися сексом, просто на

цих диванчиках. Цікаво, чи той, хто їх робив, здогадувався, для чого їх будуть

використовувати... Потім я пішла від свого чоловіка. Мій чоловік багатий і ревнивий. Так

що, повірте, не лише ви бачили в мені жінку.

— Коли ти завагітніла?

— Перед тим як Яків дізнався про смерть батька. Я не хочу казати Якову про це. Це

моя дитина.

— Йоланто. Ми можемо одружитися, суто формально, і ти не переживай. Ти зможеш

казати, що це від мене...

— Не смішіть. Мені нема кого боятися.

— Ти кохаєш його?

— Він, принаймні, не плаче за мамою.

— Скажи, я можу надіятись на щось?

— Надія вмирає останньою. У вашому випадку так ризикувати необдумано. На

добраніч.

— Щось ви не дзвоните.

— У мене були болі. Не мав сил говорити.

— У вас голос так змінився за ці дні.

— Нормальний в мене голос.

— Ви щось їсте?

— Вертаю. Солженіцина пригадав. З ним же сталося чудо, хіба не чудо? У день, коли

помер Сталін, Солженіцину повідомили, що він здоровий і пухлини більше немає. Потім

Солженіцин прожив ще п'ятдесят років. Уявляєш? П'ятдесят років. Це більше, ніж я

прожив донині. Зі мною може статися чудо?

— Не знаю.

— Що нового вдома?

— Ваш молодший брат кинув у вашого середнього брата чашку з чаєм, а ваш середній

брат за це надавав йому по вухах і заборонив спускатися до загального столу.

— Як це все знайомо, Йоланто. Нічого нового не відбувається. Йоланто, я хочу тебе

побачити ще раз.

— От, ці чоловіки вічно щось хочуть і нічого для цього не роблять.

— Я зараз сяду на машину і приїду до тебе.

— Ах, пане. Не приманюйте надією даремно. Уже одинадцята, ми всі давно спимо —

пуделі, композитори, коханки композиторів, коханки коханок, коханці коханок коханок —

все на купу. Ми вже всі спимо.

— Я серйозно. Я зараз сяду і приїду до тебе. Я тобі ще задзвоню.

9.

— Алло, Йоланто, ти ще не спиш?

— Ні, я вирішила перевірити свою пошту. Уявляєте, пропонують збільшити статевий

член. Кажуть, що це реально.

— Я на виїзді з Києва. Тепер дороги порожні, гнати одне задоволення.

— Аж не віриться! Невже залишилися на світі лицарі?

— За кілька годин я буду в тебе. Ти можеш мені скласти компанію, поки я їхатиму?

— На мене може напасти сон.

— Поговори зі мною, скільки можеш. Мені страшенно важливо чути тебе. Я жену під

Вы читаете Голова Якова
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату