Десь так цю розмову Яків собі й уявляв. Матвій запропонує черговий «секс за гроші»

перед владиками, йому стане гидко, і він відмовиться, якщо не вдавиться. Тому

відповідав словами, які приготував заздалегідь:

— Є безліч інших композиторів, які сидять на хлібі й воді, вони готові взятися за такий

проект на совість. І, я впевнений, зроблять це талановитіше. — Яків подумки плюнув собі

в обличчя й обтерся. — Чому я?

— Вони чули «Люципера».

— «Люципер» — гівно. Це для лохів диджеїв. Великі темні отці повинні слухати

Пахельбеля і Арво Пярта, а не «Хіт-FM». Я написав це на першому курсі.

— Отже, тепер у сто разів краще напишеш.

Брат замовк. Матвій знову грюкнув по столу і вигукнув слова прокляття так різко, що зразу

кілька офіціанток вискочили з-за портьєр.

— Такі люди не називають випадкових імен. Вони стукають у двері сильних світу

сього.

А ти, жлобина, пишеш озвучку для ґоблінів. Скільки тобі за ґоблінів заплатять?

— Я не жлобина.

— Знаєш, яку суму вони пропонують за симфонію?

— Здогадуюсь.

— Ти не здогадуйся, ти сюди дивись.

І брат набрав на своєму айфоні кілька цифр.

— Це у євро?

— Ні, Вася, в рупіях!

— Перельман таки відмовився від мільйона за теорему Пуанісаре. Знаєш, що він їм

сказав? «Навіщо мені мільйон доларів, якщо я знаю, як керувати Всесвітом?»

— Ти не Перельман. Можеш не кокетувати.

— Євро впаде. Долар впаде. Єна впаде. Все повалиться. Так написано в Біблії. Сон

Навуходоносора про колоса на глиняних ногах. Ти читав?

Матвій кривлячись подавив відриг.

— Великі темні отці кажуть, щоб ти про колос не хвилювався. Не твого розуму справа, без тебе розберуться. Так що бери, поки пропонують.

— Не можу. У Європі за свої симфонії таких грошей не отримує навіть Бульоз, —

сказав Яків.

— Хто такий Бульоз? — Будьоз — це бог. А я ні, — сказав Яків.

Саме тоді на обличчі Майї, яку Яків поставив собі на заставку мобільного, з'явився

невідомий номер.

Палець Якова рефлекторно потягнувся до кнопки і прийняв виклик.

— Слухаю вас, — сказав Яків, дивлячись на Матвія.

11.

— Тато помер. — сказав Яків Матвієві після хвилинної розмови. — Годину тому. Серцевий

напад.

— Як це — помер? Що значить — помер?

— Значить, забрали ямадути. Цьоця Галина тільки що сказала.

— Шо ти мені втираєш, я з ним зранку говорив. Не може такого бути.

— Матвію... Ти мене чуєш?

— Бля-а-а-а! Ну чому саме тепер? — Матвій затулив обличчя руками і застогнав. —

Тато, ну на хера ти так?.. Не міг зачекати?

Яків сидів мовчки. Руки склав на колінах.

Брат прибрав руки від обличчя і поглянув на Якова.

Вы читаете Голова Якова
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату