боже вільного буде, можливо, не зовсім тою. Доречнішою вида лася та, котру про себе я звав так: Поранений в Голову П’є Зеленку.
— Здоров, Бабу, — кинув я недбало. — Канапку будеш?
Свої перекуски я зазвичай носив у чорних кульках на сміття. Перехожі розцінювали це як акт екстремізму.
П’явка секунду вирішував, наскільки безпечно для кар’єри та здоров’я брати до рук ту страшну архітектурну вигадку з трьох лопат житнього хліба і низки майонезних катастроф, яку я назвав канапкою. Врешті відмовився, і я в гордій самотності віддався провансальному божевіллю.
Витерши з носа дрібки й злизавши з целофану залишки «Провансалю», я дбайливо склав пакет і запхав до кишені.
— А нашо він тобі? — перевіряючи тривожні здогадки, поцікавився П’явка.
Я струшував з бороди крихти і, мов між іншим, кинув:
— Та от, клей буду нюхати.
— Та, клей? А ти нюхав вже колись? А взагалі, як ти ставишся до наркотиків? А ти пробував колись якісь наркотики? От я не знаю, я не таяк всі, от я би, знаєш, я би наркоманам безплатно давав шприци, бо ж вони так само люди, і їх також можна зрозуміти, але, знаєш…
Під інтенсивним обстрілом глибинних П’явчиних думок ми брели вздовж незнайомих мені будинків і спортивних майданчиків, де діти відкривали сезон весняних Олімпій ських ігор — таких, якими ті були ще за Античності. Я почав було міркувати над цією загадкою антропології, як П’явка переможно вигукнув і підбіг до стовпа, що ряснів облізлими оголошеннями. Він глянув на мене і поманив рукою.
— Дивися! Ми знайшли їх!
Я ще раз глянув на олімпійців і підійшов до стовпа. На зеленому тлі афіші червоніли великі літери:
ОПЕРА CКРИПУ
пророчить: cьогодні ввечері — метаантропологія у 3 х частинах ЧАСТИНА1 скрип a capella
UNDERGROUND ENVIRONMENT
за будинком № 17 біля спортмайданчика Бормашина — директор обласної клініки спадкових патологій Хосе Паскуда Гальмуючий трамвай — майстер скрипу Антиноль Zsuf Іржаві гойдалки — мисткині психопатки Ірина та Євдокія Цокман Скрип дверей і замків — квінтет сиріт аутистів з обласної клініки спадкових патологій Гвіздок програми — крик jam session «Urban Sounds» від СЕСТРИЧОК ІСТЕРИЧОК ЧАСТИНА 2 бенефіс сезону п’єса не для всіх:
AРXE
класична опера скрипу в стилі inteligent creak, neurodance та kamikaze experience вокал — Іпомея Кобблепотт (ВІА «Смерть у під’їзді») аранжування — dj Drugoманов scratch’n’dust effects — Хашдрахр Міазма kamikaze experience dope show — dj Zагребельний a.k.a. Мышонок Розенбаум trypthamine освітлення — Хассан ібн Саббах (Клуб кольоромузики ім. Чурльоніса, м. Одеса) початок ЧАСТИНИ 2 о десятій вечора у приміщенні Опери скрипу (тут і зараз) ЧАСТИНА 3 Пітекантропія: презентація нового сузір’я Північної півкулі неба
ОПІВНОЧІ — СВЯТКОВИЙ
ФЕЄРВЕРК!!!
— Оце і є «Опера скрипу»?
