Мовчання адресоване мені

бо народився
не вiд шлюбу
а
вiд кохання

земля пiдошви лиже
язиком
тому й живем так
смiшно
вiд цього наша схильнiсть
до iстерик
земля пiдошви лиже
вибраним лице
не нею вибраним
для неї
лежить на плечах
небо
тому й так легко

це не бiда
що не зустрiв очей
що рiдна хата
вiдвертає вiкна
що комин
дихає
в обличчя димом
не це бiда
а з мотузком в руцi
самотнiсть

усi думки язичницi
щоразу
вiдвертаються од вiри
в Слово
i поклоняються
бундючнiй власноруч
оздобленiй рiзцем
лексемi