Мовчання адресоване мені

мiняють барву форму
назву
вiд крику
в небi поробились
дiри
вiд крику
до мовчання
короткий вiдтинок
життя

ВІРШІ ДЛЯ ОЛЕНЯТКА

- Чому у зайця хвiст зелений?
- Вiн брат художницi Олени.
- Тодi чому вiн весь у тiстi?
- Сестра варила йому їсти.
- Але чому у вухах вата?!
- Сестричка любить поспiвати.
- А чи не мiг би вiн помитись?
- Кортить сестрою похвалитись.

Маленький дощ по вигону пробiг,
лишив веселку: - Це тобi.
- Невже зiткав її для мене?
- Це подарунок вiд Олени, -
i синiм огорнув мене плащем.
- Це нинi звуся я дощем,
бо трохи вирiс. А спочатку
я був маленьким Оленятком.

- Як живеш, Оленко?
- Помаленько.
- Чи їсиш картохи?
- Потрохи.
- А шоколаднi плитки?
- Швидко-швидко.