Мовчання адресоване мені

впiймавши сонце за волосся,
ударив ним
перед моїм лицем
об камiнь.
- А що, малий, злякався?
- Ви помиляєтесь.
Коли я був малим,
i тре’ було рубати пiвня,
менi важкою видавалася сокира,
тож мусив нести птицю до сусiда,
бо сам не мiг забити.
Тодi я був малим,
а нинi вирiс,
вирiс сам iз себе.
Бiль вийшов з мене,
бiль мене покинув.
Зостався жаль до пiвня,
та не зосталось пiвня.
- А що, злякались, дядьку?

ЧЕРЕПКИ

1

зоря в долонi
це вже не зоря
а тiльки спогад
про далеке
свiтло

2

Щоденнi зречення,
щоденний страх покари.
Приймаю хрещення
в приблуди, в яничари.

3

Горять вогнем обидвi щоки,