Мовчання адресоване мені

у колесi часу

9

картуз не любить
голови
йому милiший цвях
в одвiрку

10

пiсля окупацiї
кури
iз власних яєць
стали висиджувати
крукiв та шулiк

11

Я йшов iз дому, мав мету:
як повернусь, то обмету
бiля порога з власних нiг
з вершин найвищих в свiтi снiг.

12

Пейзаж один. I на трубi - труба.
А дим важкий i кучерявий
фiльтрують нашi голови дирявi.
Планета наша, кажуть, голуба.

13

Живем всi рiзно,
i хто як звик.
Життя не пiсня,
життя - це крик.