Мовчання адресоване мені

в стiну твердечу
втрапляю лобом.
Чекаю суду
й плачу печаллю
за все, що буде
й не буде далi.
Мiзерна плата
ця мука синя,
я нинi плачу,
я вию нинi.
Смiюся смiхом,
мiй смiх червоний.
Лежу пiд снiгом…
Цвiтуть пiони.

Я - твоє дзеркало

I

Мов пiсню слухаю тебе й вивчаю.
Моя ти Мекка, мiй Почаїв…
Це - ти. Це - мiсяць жовтень.
А це - грудень.
Це - ти. Ще не моя. Але моєю будеш.

II

це Ти
отут я буду жити
отут радiтиму
отут заллюсь печаллю
отут пiзнаю щастя
отут зустрiну сумнiв
отут молитимусь
отут ховатиму уста
у час спочинку тiла
вiд цiлункiв

Говоримо про кохання
як два фiлологи.