Мовчання адресоване мені

тому частенько плаче
на кольоровiй свiтлинi
джульєта
в замiжжi дездемона
все справедливо

X

полiчила мої пальцi
кожного братом назвала
усi її люблять
але жоден за неї не вболiває
на порiг пустить
а до хати не запрошує
кожен князь сам собi
сам собi iлля муромець
а вона без захистку
без притулку
опечалена
та зiбралися всi брати її
та згорнулися
у долонi гуртом приголубили
стали пестити
золотою
стали кликати
сестру свою
каблучку

XI

блукаємо Волинню
через усi сто лiт єпархiї
вiд церкви до церкви
вiд храму до храму
у пошуках благодатi
i знамення небесного
самотнi але суєтнi
з вiрою та без праведностi
вклякаємо
перед зацiлованими iконами
Божої Матерi
i молимось до єдиного
Бога