що живу серед нiмцiвя не розумiю жодного його словаале розумiю тебехоч би ти зверталася до менена одному з дiалектiвнiкому невiдомої мовище невiдкритого племенiв басейнi рiчки Амазонкия розумiю тебе завждинавiть тодi коли не розумiюколись i я навчу тебеукраїнської мови
ДИЛЕМИ ДЛЯ ДВОХ
Ii той що їсть вогоньi та що вигадала зимуне бачила обiймiв деревароззутого поблизу ямине чули каяття медузищо вiдпросилася до лiсуа Бог їм присвятивна двох одну сторiнкуу книзi таємницьi власних враженьвони любилисяїх Бог любивале всi троєпро це не знали2у нього серце обростало пiр’ямколи вчувавсь її пташиний голосроздертий сумнiвом надвоєпернатим серцем дослухавсьвона спiває чи кричитьжене його чи кличевона ж улюблене горня розбилаi довго думала