11. І доповіли Давидові, що вчинила Ріцпа, донька Айї, Саулова наложниця.
12. І пішов Давид, і взяв кості Саулові і кості Йонатанові, сина його, у мешканців Ґілеадського Явешу, котрі потайки взяли їх з майдану Бет-Шану, що їх повісили филистимляни того дня, коли филистимляни побили Саула в Ґілбоа.
13. І переніс він звідти кості Саулові і кості Йонатанові, сина його; і зібрали кості повішаних.
14. І поховали кості Саула і Йонатана, сина його, у землі Веніяминовій, в Целі, у гробі батька його Кіша. І вчинили все, що наказав цар, і помилував Бог країну після цього.
15. І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І вийшов Давид і служники його з ним, і воювали з филистимлянами; і стомився Давид.
16. Тоді Ішбі з Нові, що з нащадків Рафи, у котрого спис був вагою на триста шеклів міді, і котрий підперезаний був новим мечем, хотів уразити Давида.
17. Але йому допоміг Авішай, син Церуїн, – і він ударив филистимлянина, і забив його. Тоді люди Давидові заприсяглися, говорячи: Не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не загас світильник Ізраїля.
18. Потім знову була війна з филистимлянами у Нові. Тоді хушанин Сіббехай переміг Сафа, котрий з нащадків Рафа.
19. І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, здолав ґатянина Ґоліята, – а держак списа його був, як ткацький вал.
20. І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та ногах по шість пальців, числом двадцять чотири, також із нащадків Рафи.
21. І він ганьбив Ізраїльтян, але його забив Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
22. Оці четверо були з роду Рафи у Ґаті, і впали вони від руки Давида і служників його.
2 Царів 22
1. І заспівав Давид пісню Господові за дня, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав:
2. Господь – твердиня моя і скеля моя, і визволитель мій.
3. Бог мій – скеля моя; на Нього я покладаю надію; щит мій, ріг (сила) спасіння мого, вежа моя і сховок мій; Рятівник мій, від біди Ти визволив мене!
4. Прикличу Господа Преславного і від ворогів моїх порятуюся;
5. Оповили мене хвилі смерти, і потоки беззаконня настрахали мене;
6. Ланцюги шеолу закайданили мене, і тенета смерти оповили мене.
7. Але в тіснотах моїх я прикликав Господа, і до Бога мойого заволав, і Він почув мій голос із храму Свого, і зойк мій [долинув] слуху Його.
8. Захиталася, затремтіла земля, здригнулися і зрушилися підвалини неба; бо розгнівався [на них Господь].
9. Здійнявся дим од гніву Його, і з уст Його вогонь жадливий, і гарячі жарини сипалися від Нього.
10. Нахилив Він небо і зійшов; і морок під ногами Його.
11. І всівся на херувимів, і полинув, і полетів на крилах вітру.
12. І мороком покрив Себе, мов тінню, згустив води хмарин небесних;
13. Від сяяння перед Ним спалахували жарини вогненні.
14. Загримів із неба Господь, і Всевишній подав Свій голос;
15. Випустив стріли і розпорошив їх; [зблиснув] блискавицею і спопелив їх;
16. І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвітні від грізного голосу Господа, від подиху духа гніву Його.
17. Простягнув Він [руку] з височини, і взяв мене, і вихопив мене із вод великих.
18. Визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, котрі були мужніші від мене.
19. Вони повстали на мене за дня бідування мого, але Господь був опертям для мене,
20. І вивів мене на широкополе місце, визволив мене; Тому що Він приязний до мене.
21. Подав мені Господь по правді моїй, за чистотою рук моїх винагородив мене.
22. Тому що я пильнував шляхи Господні, і не був нечистим перед Богом моїм;
23. Бо всі заповіді Його переді мною, і від настанов Його я не відступав.
24. І був цнотливим перед Ним, і пильнував, щоб не згрішити мені.
25. І сплатив мені Господь по правді моїй, за чистотою моєю перед очима Його.
26. З милостивими Ти вчиняєш милостиво, з мужем щирим, – щиро;
27. З чистим – чисто, а з лукавим – за лукавством його.
28. Людей пригноблених Ти рятуєш, і поглядом Своїм принижуєш пихатих.
29. Ти, Господе, світильник мій, Господь просвічує пітьму мою.
30. З Тобою я завдаю поразки війську, із Богом моїм сходжу на мури.
31. Бог! – доброчинний шлях Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, що сподіваються на Нього.
32. Тому що, хто Бог, окрім Господа, і хто захист, окрім Бога нашого?
33. Бог підперізує мене силою, влаштовує мені нехибний шлях;
34. Вчиняє ноги мої, наче в оленя, і на верховинах настановляє мене.
35. Навчає руки мої воювати, і м'язи мої напружує, як мідний лук.
36. Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене.
Вы читаете Біблія
