Біблія

19. Князів позбавляє честі і кидає хоробрих.
20. Відбирає мову у велемовних і старців позбавляє глузду.
21. Покриває соромом вельможних, і сили могутніх знесилює.
22. Відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну.
23. Примножує народи і винищує їх; розпорошує народи і збирає їх.
24. Відбирає розум у старшин народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів.
25. Наосліп ходять вони у пітьмі, без світла; і Він упроваджує їх у блуканину, мов п'яного.
Йов 13
1. Ось, усе [це] бачило око моє, чуло вухо моє і завважило для себе.
2. Скільки знаєте ви, знаю і я; не нижчий я від вас.
3. Але я до Вседержителя хотів би говорити і жадав би змагатися з Богом.
4. А ви блудослови; всі ви невдатні лікарі.
5. О, якби ж то ви мовчали! Це [зарахувалося] б вам як мудрість.
6. То вислухайте міркування мої і прискіпливо зважте на заперечення уст моїх.
7. Чи варто було вам заради Бога говорити неправду і для Нього казати брехню?
8. Чи варто було вам бути упередженим до Нього, і за Бога так сперечатися?
9. Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обдурите Його, як обдурюєте людину?
10. Суворо покарає Він вас, хоч ви потайки дієте упереджено.
11. Невже велич Його не страхає вас, і страх Його не виповнює вас?
12. Нагадування ваші схожі на попіл; докази ваші – докази з глини.
13. Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що б там не скоїлося зі мною.
14. Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?
15. Ось, Він убиває мене; але я буду сподіватися; я жадав би тільки виправдати шляхи мої перед Ним!
16. І це вже було б рятунком мені; тому що облудник не пройде перед Ним.
17. Вислухайте уважно слово моє і тлумачення моє вухами вашими.
18. Ось, я вчинив судову справу і знаю, що правда буде за мною.
19. Хто у спромозі змагатися зі мною? Бо я невдовзі замовкну і випущу духа.
20. Тільки двох [речей] не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від Тебе.
21. Відхили від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.
22. Тоді клич, і я буду відповідати, або ж говоритиму я, а Ти відповідай мені.
23. Скільки в мене вад і гріхів? Покажи мені беззаконня мої, і гріх мій.
24. Навіщо ховаєш обличчя Твоє, і вважаєш мене ворогом Тобі?
25. Чи не зірваний листочок Ти нищиш, і чи не висхлу соломинку переслідуєш?
26. Тому що Ти пишеш на мене гірке і пригадуєш мені гріхи юности моєї,
27. І в кайдани забиваєш ноги мої, і підстерігаєш всі стежини мої, – женешся слідами ніг моїх.
28. І [людина], мов гнилизна, розпадається, як одежа, поточена міллю.
Йов 14
1. Людина, породжена жінкою, нетривала і виповнена бентегою.
2. Мов квітка, вона виходить і опадає; утікає, мов тінь, і не спиняється.
3. І ось на неї Ти очі Свої спрямовуєш, і мене ведеш на суд з Тобою!
4. Хто принесе чисте від нечистого? Ніхто.
5. Якщо дні її визначені, і число місяців її у Тебе; якщо Ти поклав їй межу, котру вона не перейде,
6. То ухилися від неї; нехай вона спочине, аж доки не скінчить, мов найманець, дня свого.
7. Для дерева є надія, що воно, коли буде зрубане, знову оживе, і паростки [виходити] з нього не перестануть.
8. Якщо й застарів у землі корінь його, і пень його завмер у поросі,
9. Однак, тільки-но зачуло воду, воно випускає паростки і проростає гілками, наче щойно посаджене.
10. А людина помирає і зникає; відійшов дух її, і де вона?
11. Відходять води з озера, і річка міліє і висихає.
12. Отак людина, – ляже і не підведеться; аж доки існуватиме небо, вона не пробудиться і не прокинеться зі сну свого.