Біблія

13. Але й те приховував Ти в серці Своєму, – знаю, що це було у Тебе, –
14. Коли я згрішу, Ти помітиш, і не залишиш гріха мого без покари.
15. Якщо я завинив, горе мені! Якщо ж праведний, то не смію підвести голови моєї. Я перенасичений приниженням; глянь на бідування моє;
16. Воно зростає. Ти женешся за мною, мов лев, і знову вчиняєш напад на мене; і знову предивно приходиш до мене.
17. Виводиш нових свідків Твоїх супроти мене; збільшуєш гнів Твій до мене, і нещастя одне за одним збираються супроти мене.
18. І навіщо Ти вивів мене з лона? Нехай би я вмер, коли ще нічиє око не бачило мене.
19. Нехай би я, як неіснуючий, з лона був би перенесений до гробу!
20. Чи не замалі дні мої? Залиши, відступися од мене, щоб я хоч трішки збадьорився,
21. Поки я піду, і вже не повернуся, – до країни пітьми і тіні смертної.
22. До країни мороку, яким є морок тіні смертної, де немає устрою, [де] світло є пітьма.
Йов 11
1. І відповідав Цофар нааматянин, і сказав:
2. Хіба на велику кількість слів не можна дати відповіді, і хіба людина велемовна має рацію?
3. Чи твоє марнослів'я примусить замовкнути мужів, щоб ти збиткувався, і нікому було посоромити тебе?
4. Ти сказав: Думки мої чисті, і чистий я в очах Твоїх.
5. Та якби Бог зажадав говорити і відкрив уста Свої до тебе,
6. І відкрив би тобі таємниці премудрости, що тобі удвічі більше належало понести! Тож знай, що Бог дав тобі понести менше, ніж твої беззаконня заслуговують.
7. Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш досконало пізнати Всемогутнього?
8. Він є вищий за небеса, – що можеш учинити? Глибший за шеол, – про що можеш дізнатися?
9. Довша землі міра Його і ширша моря.
10. Якщо Він пройде і замкне когось у кайдани, і приведе на суд, то хто заборонить Йому?
11. Тому що Він знає марноту людей, і бачить беззаконня, і чи залишить його поза увагою?
12. Проте легковажний чоловік вимудровує, хоч сам народжується, наче дикий віслючок;
13. Якщо ти даси раду серцю своєму і простягнеш до Нього руки свої;
14. І якщо є вада в руці твоїй, і ти відкинеш її і не даси беззаконню замешкати в шатрах твоїх;
15. То підведеш незаплямоване обличчя своє, і будеш непохитним, і не боятимешся.
16. Тоді забудеш горе, наче про воду, яка протекла, будеш пригадувати його.
17. І яскравіше полудня триватиме життя твоє; просвітлієш, наче ранок.
18. І матимеш спокій, бо є надія; ти відгороджений і можеш спати безпечно.
19. Будеш лежати, і не буде того, що залякує; і багато-хто буде підлещуватися до тебе.
20. А очі безбожних вичахнуть, і вони не втечуть, а надія їхня щезне.
Йов 12
1. І відповідав Йов, і сказав:
2. Справді, [тільки] ви люди, і з вами помре мудрість!
3. Але я [маю] розум, як у вас; не нижчий я від вас; і хто не відає цього ж таки?
4. Посміховиськом став я для сусіда свого, я, котрий звертався до Бога, і котрому Він відповідав; посміховиськом – [чоловік] праведний, безневинний.
5. Палаючий смолоскип зневажений у думках того, хто відчуває себе у безпеці, він (смолоскип) приготовлений для тих, чия нога ковзає.
6. Спокійні шатра у грабіжників, і безпечні у тих, що дратують Бога, у чиї руки Бог приносить щедро.
7. І справді: запитай у скотини, і навчить тебе, – у птаха небесного, – і звістить тобі;
8. Або побесідуй із землею, і наставить тебе, і скажуть тобі рибини морські.
9. Хто з усього цього не спізнає, що рука Господа утворила це?
10. У Його руці душа всього живого, і дихання всілякої людської плоті.
11. Чи не вухо розбирає слова і чи не язик розпізнає смак їжі?
12. У старцях мудрість, і в довголітніх розум.
13. У Нього премудрість і сила; Його поради і розум.
14. Що Він зруйнує, те не відбудується; кого Він замкне, ніхто його не відімкне. 15. Зупинить води, і все повисихає; випустить їх, – і оновлять землю.
16. У Нього могутність і голос мудрости, перед Ним той, що блукає, і той, що заводить у блуд.
17. Він учиняє радників недолугими (оголеними), і суддів робить безглуздими.
18. Він розв'язує пута царів і поясом обперізує стегна їхні.