27. Ви вчиняєте напад на сироту і копаєте яму другові вашому.
28. Але я прошу вас, погляньте на мене; чи говоритиму я неправду перед вами?
29. Перегляньте – чи є неправда? Перегляньте, – правда моя.
30. Хіба на язиці у мене неправда? Чи гортань моя не може розрізнити гіркоти?
Йов 7
1. Чи не визначений людині час на землі, і хіба дні її не те саме, що й дні найманця?
2. Як раб жадає тіні, і як найманець наджидає на свою платню,
3. Так я дістав у спадок місяці марноти, і ночі, позначені горем, відраховані мені.
4. Коли лягаю, то кажу: Коли підведуся? А вечір триває, і я перевертаюся з боку на бік, очікуючи початку дня.
5. Тіло моє в поросі, зодяглося червою і струпами; шкіра моя тріскається і ятриться.
6. Дні мої біжать швидше, аніж ткацький човник, і минають без надії.
7. Пригадай, що життя моє – лиш подих, що око моє не навернеться бачити добре.
8. Не побачить мене око того, хто бачив мене; очі Твої – на мене, – і немає мене.
9. Рідшає хмара і відпливає; отак і той, що зійшов до шеолу, не вийде,
10. Не повернеться більше у свій дім, і місце його вже не буде знати його.
11. То не буду я утримувати вуст моїх; буду говорити у тіснотах духа мого; буду скаржитися в лихові душі моєї.
12. Хіба я море чи морська потвора, що Ти поставив наді мною сторожу?
13. Коли подумаю: Чи втішить мене постіль моя, чи забере гіркоти мої ложе моє,
14. Ти страхаєш мене снами і видіннями лякаєш мене.
15. І душа моя прагне радше припинення дихання, радше смерти, аніж життя.
16. Я відмовляюсь від нього. Я більше не хочу жити. Залиш мене на самоті, бо дні мої – марнота.
17. Що таке людина, що Ти звеличив її, і звертаєш на неї увагу Свою?
18. Навідуєшся до неї щоранку, і кожної миті випробовуєш її?
19. Доки ж Ти не залишиш, допоки не відступишся од мене, доки не попустиш мені проковтнути слину мою?
20. Якщо я згрішив, то що я вчиню Тобі, Охоронцю людей? Навіщо Ти поставив мене супротивником Собі, аж так, що я зробився сам собі тягарем?
21. І чому б не простити мені гріха, і не зняти з мене беззаконня мого? Бо ось, я ляжу в тлін; узавтра пошукаєш мене, і немає мене.
Йов 8
1. І відповідав шах'янин Білдад і сказав:
2. Чи довго слова уст твоїх будуть, як бурхливий вітер?
3. Невже Бог спотворює суд і Вседержитель перекручує правду?
4. Якщо сини твої грішили супроти Нього, то Він віддав їх в руку беззаконня їхнього.
5. Якщо ти будеш старанно шукати Бога і будеш молитися Всемогутньому,
6. І якщо ти чистий і справедливий, то Він уже нині постане перед тобою і наповнить оселю твою справедливістю.
7. І якщо на початку в тебе було замало, то в прийдешньому буде вельми багато.
8. Запитай, я благаю тебе, у попередніх родів і збагни спостереження батьків їхніх;
9. А ми вчорашні, і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі – тінь.
10. Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого скажуть слова.
11. Чи підведеться тростина без води? Чи виросте очерет без вологи?
12. Ще він у свіжості своїй, і не зв'язаний, а засихає раніш від будь-якої трави.
13. Такі шляхи усіх, що забувають Бога; і надія лицеміра згине;
14. Сподівання його підтяте, і певність його – житло павука.
15. Зіпреться на дім свій і не встоїть; вхопиться за нього і не втримається.
16. Зеленіє він на сонці, за садок сягають гілки його;
17. У купу [каміння] проростає коріння його, поміж каміння вростає.
18. Та коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: Я не бачило тебе!
19. Ось радість дороги його! А вже з пороху (землі) інші ростуть.
20. Бачиш, Бог не відкидає безвинного, і не підтримує руку злодіїв.
21. Він іще виповнить уста твої сміхом і губи твої радісним погуком.
22. Ті, що ненавидять тебе, покриються соромом, і шатра безбожних не буде!
Вы читаете Біблія
