Біблія

Йов 9
1. І відповідав Йов, і сказав:
2. Справедливо! Відаю, що так є; але як виправдається чоловік перед Богом?
3. Якщо забажає розпочати з Ним суперечку, то не відповість Йому на жодне запитання із тисячі.
4. Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав супроти Нього і залишався в спокої?
5. Він пересуває гори, і не впізнають їх; Він перетворює їх у гніві Своєму;
6. Зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
7. Скаже сонцю, – і не зійде, і на зорі кладе печать.
8. Він один розпросторює небеса і простує по хвилях морських.
9. Він утворив Ведмедицю, Оріона і Волосожара і скарбниці півдня;
10. Він чинить велике, незбагнене і дивовижне, котрому немає числа.
11. Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пролине, і не побачу Його.
12. Візьме, – і хто заборонить Йому? Хто скаже Йому: Що Ти вчинив?
13. Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть захисники Раґава (Єгипту).
14. Тим паче, хіба можу я відповідати Йому і віднаходити собі слова перед Ним?
15. А хоч би я мав рацію перед Ним, та не буду я відповідати, а буду благати Суддю мого.
16. А якби я покликав, і Він відповів мені, – я не повірю, що голос мій почує Той,
17. Хто у бурі вражає мене, і примножує безневинно рани мої,
18. Не дає мені перевести духа, але насичує мене гіркотами.
19. Якщо [вдатися до] сили, то Він могутній; якщо до суду, то хто зведе мене з Ним?
20. Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж таки уста звинуватять мене; [коли] кажу, що я досконалий, це також доведе мою неправду.
21. Безневинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя своє.
22. Тому я сказав, що Він знищує і досконалого, і нечестивого.
23. Якщо бич уражає (убиває) раптово, то Він буде сміятися на суді безневинного.
24. Землю дано в руки гріховод, обличчя суддів її Він запинає. Якщо не Він, то хто?
25. Дні мої швидші гінця, – біжать, не бачать добра;
26. Линуть, мов легенькі човни, як орел падає на здобич.
27. Якщо сказати мені: Забуду я оскарження мої, позбавлюся сумного вигляду і підбадьорюся;
28. То боюся усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не будеш тримати мене безневинним.
29. [Якщо ж] я винуватий, то навіщо марно страждаю?
30. Навіть, якщо обмиюся я сніговою водою і зроблю свої руки білими, як ніколи,
31. То й за такої обстави Ти зануриш мене в багнюку, і гидуватиме мною одежа моя.
32. Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому, і йти разом з Ним на суд.
33. Немає поміж нами посередника, котрий поклав би руку свою на нас обидвох.
34. Нехай же відхилить Він від мене берло Своє, і страх Його нехай не жахає мене;
35. І тоді я буду говорити, і не злякаюся Його; бо я не такий сам у собі;
Йов 10
1. Остогидло душі моїй життя моє; занурюся в журбу мою; буду говорити в гіркотах душі моєї!
2. Скажу Богові: Не звинувачуй мене; скажи мені, за що Ти зі мною змагаєшся?
3. Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш справу рук Твоїх, а на раду гріховодників посилаєш світло?
4. Хіба в Тебе тілесні очі, і Ти дивишся, як дивиться людина?
5. Хіба дні Твої, як дні людини, чи літа Твої, як дні мужа?
6. Нащо Ти шукаєш вади в мені і вивідуєш гріх мій,
7. Хоч відаєш, що я безневинний, і що нікому визволити від руки Твоєї?
8. Твої руки попрацювали наді мною і утворили всього мене цілком, – і Ти нищиш мене?
9. Пригадай, що Ти, мов глину, вчинив мене і на тлін мене перетворюєш?
10. Хіба не Ти вилив мене, як молоко, і, мов сир, згустив мене,
11. Шкірою і плоттю зодягнув мене, кістками і жилами зв'язав мене,
12. Життя і милість дарував мені, і піклування Твоє охороняло дух мій!