Біблія

13. О, якби Ти в шеолі сховав мене і тримав мене, аж доки минеться гнів Твій; призначив мені час і потому пригадав мене!
14. Коли помре чоловік, то чи буде він знову жити? Упродовж усіх днів визначеного мені часу я наджидав би, доки прийде мені заміна.
15. Якби озвався Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би добру волю творінню рук своїх.
16. Бо аж тоді Ти порахував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого.
17. У сувої було б позначене беззаконня моє; і Ти закрив би провину мою.
18. Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого;
19. Вода стирає каміння; повінь її змиває земний порох; отак і надію чоловіка Ти нищиш.
20. Улаштовуєш йому тісноти до кінця, і він відходить; міняєш йому обличчя, і відсилаєш його.
21. Чи діти його в честі, він не знає, чи упосліджені, він не помічає.
22. Але плоть його на ньому болить, і душа його в ньому страждає.
Йов 15
1. І відповідав Єліфаз теманянин, і сказав:
2. Чи буде мудрий відповідати знанням мізерним і виповнювати нутрощі свої вітром східним,
3. Виправдовуватися словами марними і мовою, що не має жодної сили, та твердженнями, якими він не може вдіяти нічого доброго?
4. Адже ти й страх відклав, і молитву до Бога відкинув.
5. Нечестя твоє виповідають уста твої, і ти вибрав мову лукавих.
6. Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить супроти тебе.
7. Хіба ти народився першою людиною, і передніше пагорбів утворений?
8. Хіба ти чув таємниці Божої ради і прихилив до себе премудрість?
9. Що відаєш ти, чого не знали б ми? Що розумієш ти, чого не було б і в нас?
10. І сивоволосий, і старець є поміж нами, що днями перевершує батька твого.
11. Чи недостатньо для тебе втіхи від Бога? Чи це таємниця для тебе?
12. Навіщо твоє серце зводить тебе, і чому очі твої не закриваються при цьому?
13. Чому налаштовуєш супроти Бога духа свого, і устами своїми промовляєш такі слова?
14. Що то за один, чоловік, щоб йому бути чистим, і, щоб народженому жінкою, бути праведним?
15. Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його,
16. Тим паче нечистий і розбещений чоловік, який п'є беззаконня, що воду.
17. Я буду говорити тобі, слухай мене; я повідаю тобі, що бачив.
18. Що чули мудрі і не приховали почутого від батьків своїх,
19. Котрим одним була дісталася земля, і серед яких чужий не ходив.
20. Нечестивий мучить себе упродовж днів своїх, і число років утаємничене від гнобителя.
21. Зойк жахів у вухах його; коли він у безпеці, прийде на нього згубник.
22. Він не сподівається врятуватися від пітьми; і він під загрозою меча.
23. Він поневіряється за куснем хліба повсюди; відає, що вже готовий, в руках у нього, день пітьми.
24. Біль та нещастя жахають його, мов цар, що приготувався до бою,
25. За те, що він простягав супроти Бога руку свою, і чинив опір Вседержителеві,
26. Рушав супроти Нього з [гордою] шиєю, під грубезними щитами своїми;
27. Тому що він закрив обличчя своє жиром своїм і обклав ним боки свої.
28. І він поселяється в містах спустошених, в домах, у яких не живуть, котрі приречені на руїни.
29. Не буде він багатим, і не заціліє маєток його, і не розпросториться землею набуток його.
30. Не уникне пітьми; пагіння його висушить полум'я, і подмухом уст Своїх примусить його щезнути.
31. Нехай не довіряє марноті заблуклий, бо марнота буде й винагородою йому.
32. Не свого дня він помре, і гілки його не будуть зеленіти.
33. Скине він, як виноградна лоза, недозрілу ягоду свою, і як, оливка, струсить квіт свій.
34. Так спорожніє зібрання лицемірів, і вогонь пожере шатра хабарників.
35. Він завагітнів злом і породив лжу, і утроба його готує оману.
Йов 16
1. І відповідав Йов, і сказав:
2. Чув я багато такого; жалюгідні всі ви розрадники.