Біблія

16. Мною урядують старшини і вельможні, і всі судді землі.
17. Тих, що люблять мене, я люблю, а ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18. Багатство і слава у мене, скарб тривкий і правда;
19. Плоди мої ліпші від золота, і золота найчистішого, і користі від мене більше, аніж від добірного срібла.
20. Я ходжу шляхами правди, стежками правосуддя,
21. Щоб надати суттєву маєтність тим, що люблять мене, і скарбниці їхні я виповнюю.
22. Господь мав мене за початок шляху Свого, передніше творінь Своїх, од віку.
23. Од віку я помазана, від початку, раніше від буття землі.
24. Я народилася, коли ще не було безодень, коли ще не було джерел, виповнених водою.
25. Я народилася раніше, аніж потверджені були гори, передніше пагорбів,
26. Коли ще Він не утворив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
27. Коли Він учиняв небеса, [я була] там. Коли Він проводив колову рису по обличчю безодні;
28. Коли потверджував угорі хмарини, коли зміцнював джерела безодні.
29. Коли давав морю настанови, щоб вода не переступала берегів його, як закладав підвалини землі;
30. Тоді я була при Ньому художницею і була втіхою щодня, веселилася перед лицем Його повсякчас.
31. Радіючи на земному прузі Його, і радість моя [була] з синами людськими.
32. Отож, дітоньки, послухайте мене; і блаженні ті, котрі пильнують шлях мій!
33. Послухайте повчання, і будете мудрі, і не відступайте [від нього].
34. Блаженна людина, котра мене слухає, пильнуючи щодня біля брами моєї, і стоїть на сторожі біля дверей моїх!
35. Тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя і дістане благодать від Господа.
36. А той, що грішить супроти мене, завдає шкоди душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть.
Притчі 9
1. Премудрість спорудила собі дім, витесала семеро стовпів його,
2. Заколола пожертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу;
3. Послала служників своїх проголосити із пагорбів міських:
4. Кому бракує розуму, навернися сюди! І слабкому на розум вона сказала:
5. Ідіть, їжте хліб мій і пийте вино, що я розчинила;
6. Залишіть недолугість, і живіть, і ходіть шляхом розуму.
7. Той, що навчає глузія, надбає собі ганьбу, і той, що викриває нечестивого – сором собі.
8. Не викривай того, котрий блюзнить, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;
9. Дай мудрому [пораду], і він буде ще мудрішим; навчи праведного, і він примножить знання.
10. Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум;
11. Тому що через мене примножаться дні твої, і долучиться тобі літ життя.
12. Якщо ти мудрий, то мудрий для себе; а якщо невгамовний, то сам утратиш.
13. Жінка безглузда, криклива, недолуга, і така, що нічого не знає,
14. Сідає біля дверей оселі своєї, на високих місцях у місті,
15. Щоб закликати перехожих на дорозі, котрі простують своїми шляхами:
16. Хто недолугий, навернися сюди, і слабкому на розум сказала вона:
17. Крадена вода солодка, і прихований хліб приємний:
18. І він не відає, що мерці там, і що в глибинах шеолу закликані нею.
Притчі 10
1. Притчі Соломонові. Син мудрий тішить батька, а син недолугий – гіркота для його матері.
2. Не приносять користі скарби неправедні, а правда визволяє від смерти.
3. Не допустить Господь голодувати душі праведного, а жадливість лиходіїв відкине геть.
4. Ледача рука вчиняє бідним, а рука ревних збагачує.
5. Хто влітку збирає, – син розумний, а сонний на жнивах – син непутящий.
6. Благословення на голові праведника, а вуста лиходіїв прикриє насильство.
7. Пам'ять праведника буде благословенною, а ім'я лиходіїв змерзіє.
8. Мудрий серцем приймає заповіді, а безглуздий устами спіткнеться.