25. Доброчинна душа буде насичена, і хто поїть [інших], той сам не знатиме спраги.
26. Хто притримує в себе хліб, того проклинає народ; а на голові продавця – благословення.
27. Хто прагне добра, той шукає благословення; а хто шукає лиха, до того воно приходить.
28. Той, що сподівається на багатство своє, упаде; а праведники, наче листок, будуть зеленіти.
29. Хто безладдя вносить до свого дому, – дістане у спадок вітер, і безглуздий буде рабом мудрого серцем.
30. Плід праведника – дерево життя, і мудрий прихиляє душі.
31. Коли праведник матиме на землі відплату, то що вже лиходій чи грішник!
Притчі 12
1. Хто любить повчання, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.
2. Добрий здобуває прихильність від Господа; а людину підступну Він осудить.
3. Не потвердить себе людина беззаконням; а корінь праведників непорушний.
4. Доброчинна дружина – вінець для чоловіка свого; а зганьблена – мовби гниль у його кістках.
5. Помисли праведних – правда, а заміри лиходіїв – підступ.
6. Мова лиходіїв – засідка для пролиття крови, а вуста праведних рятують їх.
7. Тільки-но торкнеться лиходіїв нещастя – і вже немає їх, а дім праведних стоїть.
8. Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде в презирстві.
9. Ліпше простий, але той, що працює на себе, аніж той, що має себе за поважного, проте не має хліба.
10. Праведник дбає про худобу свою, а серце лиходіїв жорстоке.
11. Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом ледарів, той безглуздий.
12. Лиходій прагне впіймати у сіть лиха; але корінь праведних міцний.
13. Лиходій потрапляє до неї гріхами уст своїх; але праведник вийде з біди.
14. Від плоду вуст [своїх] насичується людина добром, і нагорода людині – за вчинками рук її.
15. Шлях безглуздого бездоганний в його очах; але хто дослухається поради, той мудрий.
16. У безглуздого миттю виявиться гнів його, а розважливий приховує зневагу.
17. Хто виповідає те, про що зараз відає, той каже правду; а в свідка лукавого – облуда.
18. Іноді базіка уразить, як мечем, а язик мудрих – лікує.
19. Уста правдиві вічно будуть, а брехливий язик – тільки на мить.
20. Підступ – у серці злочинців, а радість – у миротворців.
21. Не станеться з праведником жодного лиха, а лиходії будуть виповнені лихом.
22. Огида перед Господом – уста брехливі, а ті, що говорять істину – Йому до вподоби.
23. Людина розважлива приховує знання, а серце недолугих виповідає глупство.
24. Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.
25. Туга на серці людини пригноблює її, а добре серце звеселює її.
26. Праведник підказує ближньому своєму шлях, а дорога лиходіїв спроваджує їх до блукань.
27. Ледачий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної вельми вартісне.
28. На шляху правди – життя, і на стежці її немає смерти.
Притчі 13
1. Мудрий син [дослухається] повчань батька, а шалений не сприймає викриття.
2. Від плоду вуст [своїх] людина спізнає добро, а душа переступників закону – зло.
3. Хто пильнує уста свої, той береже душу свою; а хто губи свої розпускає, тому горе.
4. Душа ледаря бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5. Праведник ненавидить лукаве слово, а лиходій осоромлює і ганьбить [себе].
6. Правда береже бездоганного, а грішника нищить безчестя.
7. Дехто вдає з себе багатого, хоч нічого не має; а інший має себе за бідного, а в нього чимало майна.
8. Багатством своїм людина сплачує викуп за життя [своє], а вбогий погрози не чує.
9. Світло праведних весело сяє, а світильник лиходіїв загасає.
10. Від пихатости вчиняється розбрат, а в тих, що радяться – мудрість.
11. Багатство від марноти виснажується, а той, що нагромаджує працею, примножує його.
12. Надія, що довго не справджується, притлумлює серце, а справджене бажання – [мов] дерево життя.
Вы читаете Біблія
