Біблія

Притчі 15
1. Сумирна відповідь відвертає гнів, а образливе слово викликає лють.
2. Язик мудрих повідує добрі знання, а вуста безглуздих вирікають глупоту.
3. Очі Господні – на кожному місці; вони бачать злих і добрих.
4. Лагідний язик – дерево життя, а невпокорений – пригноблення духу.
5. Безглуздий нехтує повчанням батька свого; а хто зважає на докір, той розумний.
6. У домі праведника – значні скарби, а в прибутках лиходія – безлад.
7. Уста мудрих розповсюджують знання, а серце безглуздих не так.
8. Пожертва лиходіїв – мерзота перед Господом, а молитва праведних бажана Йому.
9. Мерзота перед Господом – шлях лиходія, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10. Люта кара тому, хто зі шляху збочує, а той, що звинувачення ненавидить, – загине.
11. Шеол і Аваддон [відкриті] перед Господом, тим паче серця синів людських.
12. Не любить розпусник тих, що звинувачують його, і до мудрих не підійде.
13. Веселе серце вчиняє обличчя веселим, а при сердечній скорботі дух занепадає.
14. Серце розумного шукає знання, а вуста безглуздих глупоту споживають.
15. Усі дні лиходія сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16. Краще мале в Господньому страхові, аніж великий скарб при тривозі.
17. Краще миска зела, і при ній любов, аніж угодований бик, і при ньому ненависть.
18. Запальний чоловік зчиняє розбрат, а лагідний втихомирює заколот.
19. Шлях ледаря – мов терновий паркан, а шлях праведних гладенький.
20. Мудрий син приносить радість батькові, а безглузда людина нехтує матір'ю своєю.
21. Глупство – радість для безглуздого, а людина розумна вибирає добру торованку.
22. Без поради задумане не має успіху, а коли порадників чимало, – справдиться.
23. Радість людині у відповіді вуст її, і яке гарне слово вчасне!
24. Шлях життя мудрого вгору, щоб ухилитися від безодні шеолу внизу.
25. Дім пихатих зруйнує Господь, а межу вдови зміцнить.
26. Мерзота перед Господом помисли злих, а слова чистих бажані для Нього.
27. Зажерливий зруйнує дім свій, а той, що ненавидить гостинці, буде жити.
28. Серце праведного обдумує відповідь, а вуста лиходіїв зло виливають.
29. Задалеко Господь від лиходіїв, а молитву праведника чує.
30. Світлий погляд тішить серце, і добра вість зміцнює кості,
31. Вухо, уважне до повчання життя, завше серед мудрих.
32. Той, хто відкидає повчання, не дбає про свою душу; а хто зважає на звинувачення, – той набуває розуму.
33. Страх Господній навчає мудрости, а славі передує покірність.
Притчі 16
1. Серцю [людини] належать заміри, але від Господа відповідь на язику.
2. Усі шляхи людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3. Запроси Господа у всі заміри твої, і задуми твої справдяться.
4. Усе вчиняв Господь заради Себе і навіть лиходія [пильнує] на день лиха.
5. Мерзота перед Господом кожний зарозумілий серцем; можна поручитися, що він не залишиться без покари.
6. Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить од злого.
7. Коли Господові до вподоби шляхи людини, Він ворогів її умиротворює з нею.
8. Краще невелике з правдою, аніж багато набутків з неправдою.
9. Серце людини обмірковує шлях свій, але Господь спрямовує ходу її.
10. В устах царя – слово натхнення; вуста його не повинні грішити на суді.
11. Вагівниця і її шальки від Господа; від Нього ж – усі важки в торбині.
12. Мерзота для царів – справа злочинна, тому що правдою потверджується престол.
13. Приємні цареві уста праведні, і того, хто виповідає істину, він любить.
14. Царський гнів – вісник смерти; але мудрий чоловік злагіднить його.