9. Якби вона була муром, то ми спорудили б на ньому срібний палац; а якби вона була дверима, то ми обшили б її кедровими дошками.
10. Я – мур, і перси у мене, мов башти; тому я буду в очах його, як та, що знайшла спокій.
11. Виноградник був у Соломона у Баал-Гамоні; він віддав цього виноградника сторожам, щоб кожний приносив за плоди його тисячу срібняків.
12. А мій виноградник у мене при мені. Тисяча нехай тобі, Соломоне, а двісті – сторожам плодів його.
13. О ти, що в садах живеш! Товариші зважають на голос твій, дай же й мені послухати його.
14. Поспішай, коханий мій! Будь, мов сарна чи молодий олень, на горах бальзамових.
Книга пророка Ісаї
Ісаїя 1
1. Видіння Ісаї, Амосового сина, котре він бачив про Юдею та Єрусалим, за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, юдейських царів.
2. Послухайте, небеса, і зважай, земле; тому що Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони зчинили бунт супроти Мене
3. Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.
4. Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.
5. По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.
6. Від підошви ніг до тім'я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев'язані і не зм'якшені єлеєм.
7. Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.
8. І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.
9. Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.
10. Слухайте Слово Господнє, князі содомські; зважайте на закон Бога нашого, народе гоморський!
11. Нащо мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.
12. Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір'я Мої?
13. Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!
14. Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.
15. І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.
16. Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.
17. Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.
18. Відтак приходьте, і зважимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.
19. Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.
20. А якщо зречетеся і будете чинити спротив, то меч пожере вас: бо уста Господні говорять.
21. Як учинилася блудницею вірна столиця, виповнена правосуддям! Правда панувала в ній, а тепер – душогубці!
22. Срібло твоє стало згаром, вино твоє зіпсоване водою.
23. Князі твої порушники закону і спільники злодіїв; усі вони на гостинці ласі і за дарунками в гонах; не захищають сироти, і справу вдови не беруть до уваги.
24. А тому говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїля: О, вдовольню Я Себе над супротивниками Моїми і помщуся ворогам Моїм.
25. І кину на тебе руку Мою, і, немов лугом, (содою) вичищу домішки з тебе, і заберу від тебе все олово.
26. І знову буду настановляти тобі суддів, як передніше, і радників, як на початку; тоді будуть казати про тебе: місто правди, столиця вірна.
27. Сіон урятується правосуддям, і навернені [сини] його – правдою.
28. А всім відступникам і грішникам – погибель, а ті, що залишили Господа, винищаться.
29. Вони будуть осоромлені за діброви, котрі аж такі бажані для вас, і посоромлені за сади, котрі ви собі вибрали.
30. Бо ви будете, мов дуб, [на якому] зів'яло листя, і як сад, у котрому немає води.
31. І потужний стане лахміттям, і справа його – іскрою; і будуть горіти разом, – і ніхто не загасить.
Ісаїя 2
1. Слово, котре було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею і Єрусалим.
2. І станеться за останніх днів, що гора дому Господнього буде поставлена на чолі гір, і піднесеться над пагорбами, і поспішать до неї всі народи.
3. І піде сила народів, і скажуть: Приходьте, і зійдемо на гору Господню, в оселю Бога Якового, і навчить Він нас бачити Його шляхи; і будемо ходити Його стежками. Бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалиму.
4. І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої – на серпи; не здійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.
5. О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
6. Але Ти відкинув народ Cвій, дім Якова, бо вони багато прибрали від сходу: і чародії [у них], як у филистимлян, і з синами чужинців вони спілкуються.
7. І виповнилася земля його сріблом і золотом, і безліч скарбів у нього, і виповнилася земля його кіньми, і безліч колісниць у нього;
8. І виповнилася земля його ідолами: вони поклоняються вчиненому руками своїми, т о му, що вчинили пальці їхні.
9. І поклонився чоловік, і принизився муж; і Ти не простиш їм.
Вы читаете Біблія
