після операцій зі штучним кровообігом.
1.4.2. 1 цілодобовий пост на 12 і більше ліжок.
1.4.3. 1 цілодобовий пост на 6 ліжок інтенсивної терапії новонароджених.
1.5. Посада завідуючого відділенням анестезіології встановлюється залежно від кількості посад лікарів-анестезіологів у відділеннях:
1.5.1. Від 3 до 7 — замість однієї посади лікаря.
1.5.2. Від 7 до 12 — замість 0,5 посади лікаря.
1.5.3. Понад 12 — 1 посада понад установлені посади лікарів-анес-тезіологів.
1.6. Посади завідуючих загальними, вузькоспеціалізованими відділеннями інтенсивної терапії, відділеннями анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії встановлюються замість 0,5 посади лікаря-анестезіолога незалежно від кількості посад лікарів-анестезіологів.
2. СЕРЕДНІЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
2.1. Посади медичних сестер-анестезистів установлюються з розрахунку:
2.1.1. 1,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, передбачену п. 1.2.1, та 0,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, передбачену п. 1.2.2.
2.1.2. 1,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, встановлену п. 1.2.3.
2.2. Для забезпечення роботи палат інтенсивної терапії відділень анестезіології, відділень інтенсивної терапії посади середнього медичного персоналу встановлюються:
2.2.1. Медичних сестер — з розрахунку 1 цілодобовий пост на 3 ліжка та на кожні 2 ліжка для новонароджених та недоношених дітей.
2.2.2. Фельдшерів-лаборантів (лаборантів) — 1 цілодобовий пост за наявності 6—15 ліжок.
2.2.3. 1 цілодобовий пост маніпуляційних медичних сестер для новонароджених.
2.3. Посада старшої медичної сестри відділення встановлюється у кожному відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, відділеннях інтенсивної терапії.
3. МОЛОДШИЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
3.1. Посади молодших медичних сестер для догляду за хворими у палатах, відділеннях інтенсивної терапії встановлюються з розрахунку — один цілодобовий пост на 6 ліжок та на кожні 6 ліжок для недоношених новонароджених дітей.
3.2. У штаті експрес-лабораторії встановлюється один пост молодшої медичної сестри-прибиральниці.
3.3. Посада сестри-господині встановлюється в штаті відділення анестезіології, яке має палати для інтенсивної терапії, відділенні інтенсивної терапії.
4. ТЕХНІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посада техніка вводиться для обслуговування медичного обладнання відділення за наявності 6 і більше ліжок інтенсивної терапії.
Примітки:
1. Для забезпечення оптимально ефективної цілеспрямованої анестезіологічної допомоги створюються відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії у складі таких лікувально-профілактичних закладів:
1.1. У міських, центральних міських лікарнях за наявності в лікарні не менше 150 ліжок хірургічного профілю.
1.2. У дитячих міських лікарнях на 250 і більше ліжок за наявності в лікарні не менше 50 ліжок хірургічного профілю.
1.3. У лікарнях швидкої медичної допомоги з числом ліжок інтенсивної терапії не менше 15 окремо від відділення інтенсивної терапії загального профілю.
1.4. Число ліжок у палатах інтенсивної терапії у складі відділення анестезіології визначається місцевими органами охорони здоров’я і не може перевищувати 15 ліжок на одне відділення анестезіології.
2. Для ефективного лікування хворих із загрозливими, критичними і термінальними станами в складі лікувально-профілактичних закладів організовуються відділення інтенсивної терапії загального профілю потужністю не більше 15 ліжок, для лікарень швидкої медичної допомоги — 24 ліжка, за таких умов:
2.1. У містах з населенням від 200 тис. осіб і більше в одній з багатопрофільних лікарень.
2.2. У складі великих багатопрофільних лікарень з кількістю ліжок не менше 300 для дорослих і не менше 200 для дітей.
2.3. У дитячих міських лікарнях на 200 і більше ліжок або у всіх дитячих лікарнях міста меншої потужності за наявності в них (сумарно) не менше 200 ліжок, без врахування дитячих ліжок республіканських (АР Крим) і обласних лікарень.
3. У лікарнях, де зосереджені хворі з однотипною (близькою за етіопатогенезом) патологією, для підвищення ефективності лікування, виходячи з економічних міркувань, створюються вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії потужністю не більше 6 ліжок у таких лікувально-профілактичних закладах:
3.1. В інфекційних лікарнях або в одній із інфекційних лікарень міста з сумарною кількістю ліжок не менше 200, у інфекційних відділеннях з числом ліжок 100 і більше у багатопрофільних лікарнях.
3.2. У лікарнях, які мають у своєму складі відділення патології новонароджених, пологових будинках, в центрах перинатальної патології.
3.3. У лікарнях, які мають у своєму складі відділення гострої коронарної недостатності, гострої судинно-мозкової недостатності з ліжками для інтенсивної терапії або відділення інтенсивної терапії загального профілю.
7. Штатні нормативи медичного персоналу
відділень (кабінетів) ультразвукової діагностики
лікувально-профілактичних закладів:
1. ЛІКАРСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади лікарів з ультразвукової діагностики встановлюються залежно від обсягу роботи і діючих розрахункових норм часу на ультразвукові обстеження за наявності відповідного обладнання.
Посада завідуючого відділенням установлюється за наявності в штаті не менше 3 посад лікарів з ультразвукової діагностики замість посади лікаря.
2. СЕРЕДНІЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади медичних сестер установлюються відповідно до посад лікарів з ультразвукової діагностики, включаючи посаду завідуючого відділенням.
Посада старшої медичної сестри встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням замість посади медичної сестри.
3. МОЛОДШИЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади молодших медичних сестер установлюються з розрахунку 0,5 посади на 1 посаду лікаря з ультразвукової діагностики, включаючи посаду завідуючого відділенням.
Примітки:
1. Анестезіологічне забезпечення інвазивних втручань під контролем ультразвукової діагностики та проведення цитологічних, гістологічних, бактеріологічних, біохімічних та інших досліджень матеріалу, отриманого внаслідок втручань, здійснюється за рахунок штатів відповідних підрозділів.
2. Посади інженерів для забезпечення функціонування установок відділень (кабінетів) ультразвукової діагностики встановлюються з розрахунку 1 посада на 6 діючих апаратів.
РОЗРАХУНКОВІ НОРМИ ЧАСУ
НА ПРОВЕДЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження Термін
1. Трансабдомінальні ультразвукові дослідження органів гепатобіліарної системи:
1.1. Комплексно: печінка+жовчний міхур+жовчні протоки+підшлункова залоза+селезінка 40 хв.
1.2. За окремими органами:
печінка +жовчний міхур+жовчні протоки 15 хв.
печінка 10 хв.
жовчний міхур+жовчні протоки 10 хв.
підшлункова залоза 15 хв.
селезінка+судини портальної системи 15 хв.
2. Трансабдомінальні дослідження сечостатевої системи:
2.1. Для чоловіків:
2.1.1. Комплексно:
нирки+надниркові залози+сечовий міхур з визначенням залишкової сечі+передміхурова залоза 40 хв.
2.1.2. За окремими органами:
нирки+надниркові залози 15 хв.
сечовий міхур з визначенням залишкової сечі 10 хв.
передміхурова залоза 10 хв.
яєчки 10 хв.
2.2. Для жінок:
2.2.1. Комплексно:
нирки+надниркові залози +сечовий міхур з визначенням залишкової сечі+матка+яєчники 45 хв.
2.2.2. Комплексно:
матка+яєчники 25 хв.
матка при вагітності+пренальне обстеження стану плода 45 хв.
3. Ультразвукові дослідження з використанням внутрішньопорожнинних датчиків:
3.1. Інтраректальні дослідження передміхурової залози 25 хв.
Продовження табл.
Дослідження Термін
3.2. Інтраректальні дослідження стінок прямої кишки 25 хв.
3.3 Інтраректальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.
3.4. Інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.
3.5. Черезстравохідна ехокардіографія, ендоехомедіа-стенографія 40 хв.
4. Ультразвукові дослідження поверхневих структур, м’яких тканин, кісток та суглобів:
4.1. Щитовидна залоза 20 хв.
4.2. Молочні залози (з двох сторін) 30 хв.
4.3. Слинні залози 15 хв.
4.4. Лімфатичні вузли 15 хв.
4.5. М’які тканини 15 хв.
4.6. Кістки та суглоби (залежно від складності) 20—30 хв.
5. Ультразвукові дослідження судин.
5.1. Периферичні судини 20 хв.
5.2. Допплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі 45 хв.
5.3. Допплерографія судин в імпульсному режимі 40 хв.
5.4. Дослідження судин з кольоровим допплерівським картуванням 45 хв.
5.5. Транскраніальна допплерографія судин головного мозку 60 хв.
6. Ультразвукові дослідження органів грудної клітини
6.1. Середостіння 20 хв.
6.2. Плевральна порожнина 20 хв.
6.3. Вилочкова залоза 20 хв.
6.4. Ехокардіографія 30 хв.
6.5. Ехокардіографія з кольоровим картуванням 45 хв.
6.6. Ехокардіографія з допплерівським аналізом 45 хв.
7. Ультразвукові дослідження новонароджених
7.1. Головного мозку 30 хв.
7.2. Внутрішніх органів 30 хв.
7.3. Суглобів та кісток 30 хв.
8. Інтервенційні лікувально- діагностичні маніпуляції під контролем ехоскопів
8.1. Черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин 30 хв.
8.2. Те саме із експрес-цитологічним дослідженням 50 хв.
8.3. Черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів 45 хв.
Продовження табл.
Дослідження Термін
8.4. Те саме із експрес-цитологічним дослідженням 60 хв.
8.5. Лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин 50 хв.
8.6. Лікувально-діагностичні пункції органів, черевної або плевральної порожнин, зачеревного простору, порожнини малого таза 60 хв.
8.7. Установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого таза, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів тощо 60 хв.
8.8. Черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії 90 хв.
8.9. Ультразвукова гістеросальпінгографія (ехогідротубація) 60 хв.
9. Спеціальні ультразвукові дослідження
9.1. Ехоенцефалографія у режимі А 20 хв.
9.2. Ехоофтальмографія 30 хв.
9.3. Функціональні дослідження жовчного міхура, жовчних протоків, підшлункової залози 60 хв.
9.4. Стрес-ехокардіографія 120 хв.
9.5. Контрастна ехокардіографія 90 хв.
9.6. Комплексне ультразвукове дослідження серця (контрастна ехокардіографія+трансезофагеальна допплерографія+ кольорове допплерівське картування) 120 хв.
Примітки:
1. Денні норми навантаження на лікаря з ультразвукової діагностики визначаються, виходячи із затвердженої норми робочого тижня (38,5 год.) Розрахункова норма навантаження на лікаря становить 40 умовних одиниць (за 1 умовну одиницю приймається ультразвукове дослідження тривалістю 10 хвилин).
2. При дослідженні дітей норми часу збільшуються на 10 %.
3. При дослідженні післяопераційних хворих норми часу збільшуються на 25—50 % залежно від стану здоров’я пацієнтів.
4. При впровадженні нових методик та видів ультразвукових досліджень або лікувальних маніпуляцій під контролем ехоскопії норми часу встановлюються адміністрацією лікувально-профілактичного закладу на основі хронометражу та обов’язково погоджуються з головним спеціалістом з ультразвукової діагностики області (міста) і затверджуються органом охорони здоров’я за підпорядкуванням.
8. Штатні нормативи медичного персоналу
для флюорографічних обстежень з профілактичною метою
в амбулаторних (у т. ч. виїзних) умовах:
1. Посади медичного персоналу для флюорографічних обстежень населення, прикріпленого до закладу з цією метою, встановлюються у штаті рентгенівського відділення (кабінету) лікувально-профілактичного закладу за наявності відповідних апаратів та установок, які функціонують (стаціонарні, пересувні):
1.1. Лікаря-рентгенолога з розрахунку 1 посада:
а) на 80 тис. осіб населення для проведення профілактичної флюорографії органів грудної клітки;
б) на 160 тис. осіб населення для забезпечення
1.4.2. 1 цілодобовий пост на 12 і більше ліжок.
1.4.3. 1 цілодобовий пост на 6 ліжок інтенсивної терапії новонароджених.
1.5. Посада завідуючого відділенням анестезіології встановлюється залежно від кількості посад лікарів-анестезіологів у відділеннях:
1.5.1. Від 3 до 7 — замість однієї посади лікаря.
1.5.2. Від 7 до 12 — замість 0,5 посади лікаря.
1.5.3. Понад 12 — 1 посада понад установлені посади лікарів-анес-тезіологів.
1.6. Посади завідуючих загальними, вузькоспеціалізованими відділеннями інтенсивної терапії, відділеннями анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії встановлюються замість 0,5 посади лікаря-анестезіолога незалежно від кількості посад лікарів-анестезіологів.
2. СЕРЕДНІЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
2.1. Посади медичних сестер-анестезистів установлюються з розрахунку:
2.1.1. 1,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, передбачену п. 1.2.1, та 0,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, передбачену п. 1.2.2.
2.1.2. 1,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, встановлену п. 1.2.3.
2.2. Для забезпечення роботи палат інтенсивної терапії відділень анестезіології, відділень інтенсивної терапії посади середнього медичного персоналу встановлюються:
2.2.1. Медичних сестер — з розрахунку 1 цілодобовий пост на 3 ліжка та на кожні 2 ліжка для новонароджених та недоношених дітей.
2.2.2. Фельдшерів-лаборантів (лаборантів) — 1 цілодобовий пост за наявності 6—15 ліжок.
2.2.3. 1 цілодобовий пост маніпуляційних медичних сестер для новонароджених.
2.3. Посада старшої медичної сестри відділення встановлюється у кожному відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, відділеннях інтенсивної терапії.
3. МОЛОДШИЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
3.1. Посади молодших медичних сестер для догляду за хворими у палатах, відділеннях інтенсивної терапії встановлюються з розрахунку — один цілодобовий пост на 6 ліжок та на кожні 6 ліжок для недоношених новонароджених дітей.
3.2. У штаті експрес-лабораторії встановлюється один пост молодшої медичної сестри-прибиральниці.
3.3. Посада сестри-господині встановлюється в штаті відділення анестезіології, яке має палати для інтенсивної терапії, відділенні інтенсивної терапії.
4. ТЕХНІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посада техніка вводиться для обслуговування медичного обладнання відділення за наявності 6 і більше ліжок інтенсивної терапії.
Примітки:
1. Для забезпечення оптимально ефективної цілеспрямованої анестезіологічної допомоги створюються відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії у складі таких лікувально-профілактичних закладів:
1.1. У міських, центральних міських лікарнях за наявності в лікарні не менше 150 ліжок хірургічного профілю.
1.2. У дитячих міських лікарнях на 250 і більше ліжок за наявності в лікарні не менше 50 ліжок хірургічного профілю.
1.3. У лікарнях швидкої медичної допомоги з числом ліжок інтенсивної терапії не менше 15 окремо від відділення інтенсивної терапії загального профілю.
1.4. Число ліжок у палатах інтенсивної терапії у складі відділення анестезіології визначається місцевими органами охорони здоров’я і не може перевищувати 15 ліжок на одне відділення анестезіології.
2. Для ефективного лікування хворих із загрозливими, критичними і термінальними станами в складі лікувально-профілактичних закладів організовуються відділення інтенсивної терапії загального профілю потужністю не більше 15 ліжок, для лікарень швидкої медичної допомоги — 24 ліжка, за таких умов:
2.1. У містах з населенням від 200 тис. осіб і більше в одній з багатопрофільних лікарень.
2.2. У складі великих багатопрофільних лікарень з кількістю ліжок не менше 300 для дорослих і не менше 200 для дітей.
2.3. У дитячих міських лікарнях на 200 і більше ліжок або у всіх дитячих лікарнях міста меншої потужності за наявності в них (сумарно) не менше 200 ліжок, без врахування дитячих ліжок республіканських (АР Крим) і обласних лікарень.
3. У лікарнях, де зосереджені хворі з однотипною (близькою за етіопатогенезом) патологією, для підвищення ефективності лікування, виходячи з економічних міркувань, створюються вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії потужністю не більше 6 ліжок у таких лікувально-профілактичних закладах:
3.1. В інфекційних лікарнях або в одній із інфекційних лікарень міста з сумарною кількістю ліжок не менше 200, у інфекційних відділеннях з числом ліжок 100 і більше у багатопрофільних лікарнях.
3.2. У лікарнях, які мають у своєму складі відділення патології новонароджених, пологових будинках, в центрах перинатальної патології.
3.3. У лікарнях, які мають у своєму складі відділення гострої коронарної недостатності, гострої судинно-мозкової недостатності з ліжками для інтенсивної терапії або відділення інтенсивної терапії загального профілю.
7. Штатні нормативи медичного персоналу
відділень (кабінетів) ультразвукової діагностики
лікувально-профілактичних закладів:
1. ЛІКАРСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади лікарів з ультразвукової діагностики встановлюються залежно від обсягу роботи і діючих розрахункових норм часу на ультразвукові обстеження за наявності відповідного обладнання.
Посада завідуючого відділенням установлюється за наявності в штаті не менше 3 посад лікарів з ультразвукової діагностики замість посади лікаря.
2. СЕРЕДНІЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади медичних сестер установлюються відповідно до посад лікарів з ультразвукової діагностики, включаючи посаду завідуючого відділенням.
Посада старшої медичної сестри встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням замість посади медичної сестри.
3. МОЛОДШИЙ МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
Посади молодших медичних сестер установлюються з розрахунку 0,5 посади на 1 посаду лікаря з ультразвукової діагностики, включаючи посаду завідуючого відділенням.
Примітки:
1. Анестезіологічне забезпечення інвазивних втручань під контролем ультразвукової діагностики та проведення цитологічних, гістологічних, бактеріологічних, біохімічних та інших досліджень матеріалу, отриманого внаслідок втручань, здійснюється за рахунок штатів відповідних підрозділів.
2. Посади інженерів для забезпечення функціонування установок відділень (кабінетів) ультразвукової діагностики встановлюються з розрахунку 1 посада на 6 діючих апаратів.
РОЗРАХУНКОВІ НОРМИ ЧАСУ
НА ПРОВЕДЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження Термін
1. Трансабдомінальні ультразвукові дослідження органів гепатобіліарної системи:
1.1. Комплексно: печінка+жовчний міхур+жовчні протоки+підшлункова залоза+селезінка 40 хв.
1.2. За окремими органами:
печінка +жовчний міхур+жовчні протоки 15 хв.
печінка 10 хв.
жовчний міхур+жовчні протоки 10 хв.
підшлункова залоза 15 хв.
селезінка+судини портальної системи 15 хв.
2. Трансабдомінальні дослідження сечостатевої системи:
2.1. Для чоловіків:
2.1.1. Комплексно:
нирки+надниркові залози+сечовий міхур з визначенням залишкової сечі+передміхурова залоза 40 хв.
2.1.2. За окремими органами:
нирки+надниркові залози 15 хв.
сечовий міхур з визначенням залишкової сечі 10 хв.
передміхурова залоза 10 хв.
яєчки 10 хв.
2.2. Для жінок:
2.2.1. Комплексно:
нирки+надниркові залози +сечовий міхур з визначенням залишкової сечі+матка+яєчники 45 хв.
2.2.2. Комплексно:
матка+яєчники 25 хв.
матка при вагітності+пренальне обстеження стану плода 45 хв.
3. Ультразвукові дослідження з використанням внутрішньопорожнинних датчиків:
3.1. Інтраректальні дослідження передміхурової залози 25 хв.
Продовження табл.
Дослідження Термін
3.2. Інтраректальні дослідження стінок прямої кишки 25 хв.
3.3 Інтраректальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.
3.4. Інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.
3.5. Черезстравохідна ехокардіографія, ендоехомедіа-стенографія 40 хв.
4. Ультразвукові дослідження поверхневих структур, м’яких тканин, кісток та суглобів:
4.1. Щитовидна залоза 20 хв.
4.2. Молочні залози (з двох сторін) 30 хв.
4.3. Слинні залози 15 хв.
4.4. Лімфатичні вузли 15 хв.
4.5. М’які тканини 15 хв.
4.6. Кістки та суглоби (залежно від складності) 20—30 хв.
5. Ультразвукові дослідження судин.
5.1. Периферичні судини 20 хв.
5.2. Допплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі 45 хв.
5.3. Допплерографія судин в імпульсному режимі 40 хв.
5.4. Дослідження судин з кольоровим допплерівським картуванням 45 хв.
5.5. Транскраніальна допплерографія судин головного мозку 60 хв.
6. Ультразвукові дослідження органів грудної клітини
6.1. Середостіння 20 хв.
6.2. Плевральна порожнина 20 хв.
6.3. Вилочкова залоза 20 хв.
6.4. Ехокардіографія 30 хв.
6.5. Ехокардіографія з кольоровим картуванням 45 хв.
6.6. Ехокардіографія з допплерівським аналізом 45 хв.
7. Ультразвукові дослідження новонароджених
7.1. Головного мозку 30 хв.
7.2. Внутрішніх органів 30 хв.
7.3. Суглобів та кісток 30 хв.
8. Інтервенційні лікувально- діагностичні маніпуляції під контролем ехоскопів
8.1. Черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин 30 хв.
8.2. Те саме із експрес-цитологічним дослідженням 50 хв.
8.3. Черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів 45 хв.
Продовження табл.
Дослідження Термін
8.4. Те саме із експрес-цитологічним дослідженням 60 хв.
8.5. Лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин 50 хв.
8.6. Лікувально-діагностичні пункції органів, черевної або плевральної порожнин, зачеревного простору, порожнини малого таза 60 хв.
8.7. Установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого таза, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів тощо 60 хв.
8.8. Черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії 90 хв.
8.9. Ультразвукова гістеросальпінгографія (ехогідротубація) 60 хв.
9. Спеціальні ультразвукові дослідження
9.1. Ехоенцефалографія у режимі А 20 хв.
9.2. Ехоофтальмографія 30 хв.
9.3. Функціональні дослідження жовчного міхура, жовчних протоків, підшлункової залози 60 хв.
9.4. Стрес-ехокардіографія 120 хв.
9.5. Контрастна ехокардіографія 90 хв.
9.6. Комплексне ультразвукове дослідження серця (контрастна ехокардіографія+трансезофагеальна допплерографія+ кольорове допплерівське картування) 120 хв.
Примітки:
1. Денні норми навантаження на лікаря з ультразвукової діагностики визначаються, виходячи із затвердженої норми робочого тижня (38,5 год.) Розрахункова норма навантаження на лікаря становить 40 умовних одиниць (за 1 умовну одиницю приймається ультразвукове дослідження тривалістю 10 хвилин).
2. При дослідженні дітей норми часу збільшуються на 10 %.
3. При дослідженні післяопераційних хворих норми часу збільшуються на 25—50 % залежно від стану здоров’я пацієнтів.
4. При впровадженні нових методик та видів ультразвукових досліджень або лікувальних маніпуляцій під контролем ехоскопії норми часу встановлюються адміністрацією лікувально-профілактичного закладу на основі хронометражу та обов’язково погоджуються з головним спеціалістом з ультразвукової діагностики області (міста) і затверджуються органом охорони здоров’я за підпорядкуванням.
8. Штатні нормативи медичного персоналу
для флюорографічних обстежень з профілактичною метою
в амбулаторних (у т. ч. виїзних) умовах:
1. Посади медичного персоналу для флюорографічних обстежень населення, прикріпленого до закладу з цією метою, встановлюються у штаті рентгенівського відділення (кабінету) лікувально-профілактичного закладу за наявності відповідних апаратів та установок, які функціонують (стаціонарні, пересувні):
1.1. Лікаря-рентгенолога з розрахунку 1 посада:
а) на 80 тис. осіб населення для проведення профілактичної флюорографії органів грудної клітки;
б) на 160 тис. осіб населення для забезпечення
Вы читаете Бюджетна система
