яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.
Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, проку¬рора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані з заявленим позовом.
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклуваль¬ників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу за¬кону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка прова¬дить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
Цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосу¬ються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, — після призначення справи до судово¬го розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подава-
557
ти скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.
Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.
Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, уста¬нова чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально упов¬новажені ними на те особи.
Зазначені вище представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють.
Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий або особа, що провади¬ла дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідан¬ня, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є родичем кого-небудь зі складу суду або обвинувача.
Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільно¬го позивача і цивільного відповідача також і за обставин, зазначених у ст. 61 КПК України, тобто захисником не може бути особа:
1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секре¬тар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) яка є свідком і у зв'язку з цим допитувалась або піддягає допиту;
3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-ко¬го із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;
4) щодо якої порушено кримінальну справу;
5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.
Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:
1) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги;
2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у поряд¬ку, встановленому законодавчими актами України.
Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обви¬нувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.
Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешко¬джає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.
За наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відпо¬відача в даній справі. На цих самих підставах вона може бути усунута від участі у справі слідчим, прокурором або судом.
558
8.10. Закриття кримінальної справи. Порядок та підстави для оскарження постанов про закриття кримінальної справи. Діяльність адвоката у закритих кримінальних справах.
Стаття 6 КПК України закріплює обставини, що виключають провадження в кримінальній справі. Так, кримінальну справу не може бути порушено, а поруше¬на справа підлягає закриттю:
1) за відсутності події злочину;
2) за відсутності в діянні складу злочину;
3) внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчине¬не діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб;
4) щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння 11-річного віку;
5) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого;
6) за відсутності скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право пору¬шувати справи і за відсутності скарги потерпілого;
7) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є не¬обхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;
8) щодо особи, про яку є вирок за тим самим обвинуваченням, що набрав за¬конної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави;
9) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим самим обвинуваченням;
10) якщо про відмову в порушенні справи за тим самим фактом є нескасована
постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
Закриття справи внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування пока¬рання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб, не до¬пускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі провад¬ження у справі продовжується в звичайному порядку.
За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України (особу, яка вперше вчи¬нила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від криміна¬льної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною), у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Крім того, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку:
1) з дійовим каяттям;
2) з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим;
3) із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру;
4) з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи ор¬ганізації;
5) із закінченням строків давності.
До направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.
559
Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених вище, не до¬пускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
За наявності підстав, зазначених у ст. 45 КК України (особа, яка вперше вчи¬нила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шко¬ду), у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Слідчий, встановивши у кримінальній справі, що суспільно небезпечне діян¬ня вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з якого можлива кри¬мінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору.
Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається мож¬ливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника.
Слідчий, встановивши у кримінальній справі, що суспільно небезпечне діян¬ня вчинене дитиною, яка не досягла 11-річного віку, виносить постанову про за¬криття справи, про що повідомляє прокурора і службу у справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.
За наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України (особа, яка вперше вчи¬нила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду), у справах, які надійшли до суду з обвинувальним вис¬новком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
За наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 97 КК України (неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосуван¬ня покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові захо¬ди виховного характеру), у справах, які надійшли до суду з обвинувальним вис¬новком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
За наявності підстав, зазначених у ст. 47 КК України (особу, яка вперше вчи¬нила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухиля¬тиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку), у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України (особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчи¬нення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі стро¬ки: 1) 2 роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) 3 роки — у разі вчинення злочи¬ну невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або поз¬бавлення волі; 3) 5 років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) 10 років — у разі вчинення тяжкого злочину; 5) 15 років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину), закриває кримінальну справу у зв'язку із закінчен-
560
ням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
У вирішенні питання про закриття кримінальної справи або у разі застосу¬вання до неповнолітнього
