4-й рівень — це інноваційні ідеї піонерного рішення, тобто винаходи, які змінюють не тільки процеси виробництва, а й роб-лять автоматично конкурентну позицію підприємства ідеальною. Наприклад, таким був апарат для поглинання радіації і дезакти-вації зараженого середовища, дія якого базується на трансмутації радіоактивності. Одержані результати аналітичної оцінки є основою для до-слідно-конструкторських розробок і створення (або модерніза-ції) зразків нової техніки, матеріалів, технології, продуктів. Ме-тою ДКР є створення зразків нових виробів, нової техніки, які можуть бути передані після відповідних випробувань у серійне виробництво. На стадії дослідно-експериментальної розробки проводиться остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень і розроб¬ляється відповідна технічна документація, виготовляються та випробовуються зразки нових виробів. Імовірність одержання позитивного результату від НДР до ДКР підвищується до 95—97 % для подальшого практичного використання. Критерієм, який дає змогу відрізнити наукові дослідження і розробки від супровідних їм видів науково-технічної, виробничої та іншої діяльності, є наявність у них значного елементу новизни. Експериментальна база науки є складовою наукового потен-ціалу країни. Її стан і використання характеризуються можливіс-тю науки здійснювати дослідну перевірку результатів наукових досліджень і розробок з метою неперервності інноваційного про-цесу. Дослідне виробництво може мати різні організаційні фор-ми — завод, цех, дослідна станція, дослідно-експериментальне виробництво, майстерня тощо; мати різне місцезнаходження, різ-ний ступінь господарської самостійності; перебувати на балансі наукової організації чи бути юридичною особою. Дослідно-експериментальні роботи завершують стадію осво-єння промислового виробництва нових виробів і починається процес промислового виробництва (ПВ). У виробництві знання матеріалізуються, а дослідження добігають свого логічного заве-р¬шення. Після того, як нововведення вступило в стадію масового ви-робництва, воно потребує піклування дослідної, так би мовити, «материнської» організації. Це виробничі дослідження (ВД), які поділяються на три категорії: 1) дослідження нових виробничих методів та дій; 2) дослідження методів стандартизації та контролю якості; 3) дослідження, пов’язані з доведенням нової продукції до спо¬живача (маркетингові дослідження). Метою цих досліджень є забезпечення безаварійної й еконо-мічної роботи, ліквідація застарілого обладнання, постійне по-ліпшення якості продукції та сервісного обслуговування спожи-вача. Вони передбачають технічні й організаційні заходи, що мо-жуть забезпечити підтримку нового виробу в робочому стані про¬тягом нормативного часу служби. Інформаційна робота — це наукова робота, спрямована на підвищення ефективності пошуку науково-технічної інформації під час виконання різних видів НДДКР. Важливою складовою цієї роботи є патентні дослідження. Організаційно-економічні роботи пов’язані з удосконаленням організації та планування виробництва, розробленням методів організації праці та управління, методів оцінки ефективності на-уково-технічних розробок. Період, який починається з виконання фундаментальних і прикладних розробок і охоплює всі наступні етапи до моменту, коли нововведення підлягає заміні якісно новим, прогресивні-шим, називається життєвим циклом інновації. Кожна ланка життєвого циклу відносно самостійна, має свої закономірності розвитку і виконує специфічну роль. Життєвий цикл має часові, трудові і кошторисні оцінки, які використовуються для організа-ції планування та фінансування роботи. На рис. 3.7 наведена характеристика структури життєвого циклу інноваційного процесу. Усі види робіт, що розглядаються, належать до циклу ство-рення інновацій і включаються до складу науково-інноваційного циклу та виробничо-комерційного циклу. Прийнято виділяти чотири фази (етапи): від І — створення ін-новації і потужностей для її використання, через ІІ—ІІІ — зрос-тання виробництва і продажу, до IV — насичення ринку та зане-паду і зняття продукту з виробництва. З метою розуміння сутності життєвого циклу розглянемо його складові детальніше. Рис. 3.7. Структура життєвого циклу інноваційного процесу Сутність першої фази — створення новинки — складається з комплексу робіт, спрямованих на перетворення результатів нау-ково-дослідних розробок у зразки нових виробів, їх адаптацію до ринку та оцінювання умов включення в економічний обіг. Комплексність цих робіт полягає в тому, що вони поєднують одночасно створення чи пристосування існуючого виробничого апарату для організації виробництва нового товару. На цій фазі також починаються маркетингові дослідження під час продажу перших дослідних партій (зразків), що має велике значення для введення інновації на ринок. Ця фаза є виключно збитковою. Друга фаза пов’язана з освоєнням виробництва та зростанням обсягів продажу, досягненням запланованого рівня рентабельно-сті. Припадаючи на сферу виробництва, цей етап є найважливі-шим у всьому життєвому циклі продукції, бо саме тут реалізується матеріально- речова основа інноваційного циклу. На даній фазі споживачі відкривають для себе новизну й оцінюють її як спожив¬чу вартість. Третя фаза — фаза зрілості. Вона характеризується зменшен-ням темпів зростання виробництва, стабілізацією. Слід зазначи-ти, що довготривалість масового випуску нового продукту спри-чиняє подвійний вплив на ефективність. З одного боку тривале виробництво нової продукції забезпечує високі економічні ре-зультати, задовольняючи попит та забезпечуючи накопичення для відтворення; з іншого — виникає необхідність оновлення продукції, бо це є обов’язковою умовою утримання місця на то-варному ринку і підвищення конкурентоспроможності. Усе це потребує оптимізації часу виробництва з урахуванням змін тем-пів зростання його економічної ефективності. На цій фазі збільшується конкуренція внаслідок дифузії та ти-ражування нововведення. Четверта фаза — фаза занепаду: моральне старіння продукту. Попит падає, нововведення стає неконкурентоспроможним і витісняється іншими новаціями. Тому ще до настання цієї фази фір¬ми прагнуть модернізувати продукт або створити новий. Для забезпечення постійного розвитку це робиться одночасно. Можна продовжити життєвий цикл інновації, якщо активно працювати в маркетинговій сфері, підтримуючи попит на дану продукцію шляхом зниження цін, через рекламу або інші канали збуту. Однак маркетингові заходи без проведення науково-дослідних робіт для покращання продукції даного параметричного ряду, без розроблення та освоєння нових видів продукції носять тимчасовий характер, тому лідируючі компанії, які самостійно розробляють і реалізують новий продукт, постійно працюють над удосконален-ням чи створенням нового продукту. Приклад. Німецька фірма «Сіменс» з метою підвищення кон-курентоспроможності на світовому ринку приділяла надзвичайно велику увагу науковим розробкам і дослідженням. Ще в 1991 р. у сфері НДДКР працювало 45 тис. чол. при загальній чисельності працюючих 400 тис. На проведення наукових досліджень витрачалось 4,8 млрд дол. У п’яти технологічних лабораторіях працювало 2 тис. вчених і 2 тис. інженерів, які вели дослідження за 22 основними напрямами і перш за все працювали над розроб-ленням інновацій у сфері медичної діагностичної апаратури, ме-дичного устаткування, програмного забезпечення для управління засобами зв’язку, електроніки та ін. Холдингова компанія «Мерк» (Merck Co., Inc) орієнтована на дослідження і виробництво фармацевтичної продукції і послуг. Вона розробляє, виробляє і просуває на ринок широкий спектр продуктів. Науковий потенціал компанії завжди був однією з най-важливіших складових розвитку. Витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки становили в 1996 р. 1,5 млрд дол. Дослідні програми дають змогу створювати нові медичні препарати для лікування багатьох захворювань людей.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
