У табл. 8.2 наведена система формування інформації для розроблення нового виробу. Таблиця 8.2 СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ НОВОГО ТОВАРУ Сфера інформації Засоби та джерела здобуття інформації Потреби ринку • Аналіз використання споріднених виробів • Прохання та заявки споживачів • Звіти та пропозиції торговельних агентів • Інтерв’ю, взяті в покупців • Дослідження швидко зростаючих секторів збуту • Дослідження недоліків видів продукції, яка виробляється • Інформація постачальників • Спеціальні дослідження ринків для виявлення незадоволених потреб Наслідування прикладу інших фірм • Спостереження за спорідненими товарами на виставках та в магазинах • Тенденції в розробленні нових виробів конкуруючими фірмами Зародки нових виробів у науці та техніці • Патентна інформація • Статті в академічних журналах • Звіти про наукові конференції • Прогнози експертів з техніки та технології • Напрями наукових досліджень конкуруючих фірм Виявлення своїх переваг та слабкостей • Дослідницький потенціал • Маркетинг • Виробнича діяльність Загальні джерела інформації • Тенденції економічного та політичного розвитку зарубіжних країн • Тенденції економічного розвитку країни • Зміни важливих ресурсів Рис. 8.15. Концептуальна модель прийняття рішення щодо розроблення нового товару Рис. 8.16. Процес розроблення нового товару (концептуальний підхід) Як свідчить практика, у рамках інноваційного менеджменту розроблення нового товару потребує вирішення ряду проблем і завдань. 1. Дослідження ринку нових продуктів: потреба, місткість рин¬ку, еластичність очікуваного попиту залежно від ціни продукту, переваги продукту за його якісними параметрами, умови його постачання й обслуговування з урахуванням цілей, взаємозамінності нового продукту й інших товарів, послуг. Вибір цільових сегментів ринку для нового продукту та його модифікацій, а також стратегії просування продукту до споживачів: вироблення методів ознайомлення їх з продуктом; сертифікація продукту; реклама; робота з клієнтом; визначення пропорцій в орієнтації на первинні чи вторинні купівлі продукту. 2. Прогнозування діяльності, характеру та стадій життєвого циклу нового продукту. На цій стадії приймаються рішення про розмір і характер створюваних під продукт виробничих потужностей, оптимальний обсяг капітальних укладень, методи амор¬тизації спеціального технологічного обладнання, типи і строки трудових контрактів працівників, яких залучають, про глибину їх перекваліфікації тощо відповідно до вимог інноваційної діяльності. 3. Визначення способів продажу нового продукту. Вибір посередників того чи іншого типу, організація фірмової торгівлі, продаж через оптово-роздрібні підприємства та ін. 4. Дослідження кон’юнктури ринків, необхідних ресурсів для виробництва та продажу нового продукту. Досяжність цих ресурсів, прогнозування ступеня стабільності кон’юнктури, можливого її погіршення, дорожчання ресурсів і т. ін. 5. Пошук субпідрядників на освоєння і постачання необхідних для нового продукту комплектуючих виробів, обладнання й оснащення. У разі необхідності — пошук специфічних способів стимулювання таких субпідрядників: включення їх у пай, створення спіль¬них підприємств, укладання договору про партнерство і т. д.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
