ва комбінація декількох концепцій. Тому творчість можна визначити як інтелектуальну діяльність з обробки інформа- ції непередбаченим способом з метою створення нової структури. Останнім часом у вітчизняній і закордонній практиці використовують велику кількість різноманітних методів і засобів пошуку інноваційних ідей. Вони складають дві великі групи: пасивного і активного пошуку. Перелік цих методів наведено в табл. 8.3. Творчі методи ґрунтуються на інтуїції та уяві. Як правило, реалізуються такі методи в рамках «творчих груп» відповідно до гіпотези, що внаслідок ефекту синергії або взаємодії, група людей більш здатна до творчості, ніж кожна з них окремо. Найпопулярнішим методом є «мозкова атака», оскільки її легко здійснювати. Сеанс «мозкової атаки» проводиться з єдиною метою: зібрати якнайбільше ідей за короткий проміжок часу, максимально використовуючи інтелектуальний потенціал групи. Рис. 8.21. Модель системи розробки нового продукту на основі відбору ідей Таблиця 8.3 МЕТОДИ ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ Методи пасивного пошуку Методи активного пошуку • Аналіз патентів • Маркетингові дослідження • Пропозиції за ліцензіями • Пропозиції розробників • Пропозиції раціоналізаторів • Пропозиції і відгуки споживачів • Пропозиції торговельних робітників • Пропозиції винахідників • Аналіз продукції конкурентів • Аналіз матеріалів виставок і ярмарків Емпіричні • опитування спеціалістів • опитування споживачів • оцінка публікацій Системно-логічні • морфологічний аналіз • функціонально-вартісний аналіз • «дерево» рішень проблеми Творчі • «мозкова атака» • метод колективного блокнота • синектика • метод Дельфі • метод аналогій • метод інверсії • метод асоціацій, аналогів Процес організації «мозкового штурму» передбачає: 1. Визначення місця проведення штурму, його учасників і умов роботи. Останні мають бути такими, щоб усі учасники мозкового штурму почували себе рівноправними. 2. Кількісний склад учасників від 4 до 12 осіб. Запрошуються до участі в штурмі як спеціалісти, так і неспеціалісти, але посередньо зв’язані з проблемою, що вирішується. 3. Керівник формулює проблему і запрошує кожного члена групи висловити свої пропозиції, які записуються в міру їх надходження. Дозволяється тільки поповнювати вже запропоновані пропозиції. «Мозковий штурм» дає змогу сконцентрувати за короткий проміжок часу множину ідей. Це можливо тоді, коли група зацікавлена в розв’язанні проблеми і сконцентрувала думку у відповідному напрямі. Для здійснення цього процесу необхідно, щоб кожний учасник почував себе «важливою персоною», а коли проблема буде вирішена, одержав відповідну нагороду. Практичний досвід показує, що недооцінка цього чинника призводить до мінімального ефекту мозкового штурму. Процес «мозкового штурму», як уже зазначалося, — це творча колективна робота, під час якої велике значення має психологічний стан і мотивація учасників мозкового штурму. Олдхем і Хекман (США) запропонували модель, яка показує взаємозалежність між основними параметрами роботи, психологічним станом і мотивацією учасника «мозкового штурму» (рис. 8.22) [117].
Вы читаете Інноваційний менеджмент
