13. Дайте характеристику моделі п’яти сил конкуренції М. Портера. З якою метою використовується ця модель? 14. Як здійснюється процес розробки нового товару? 15. Розкрийте зміст процесу генерування інноваційних ідей. 16. Які методи застосовуються для пошуку інноваційних ідей? 17. Що таке «мозкова атака»? Розкрийте зміст цього методу. 18. Дайте характеристику методу функціонально-вартіс-ного аналізу. З якою метою він застосовується? 19. Що таке морфологічний аналіз? 20. Як здійснюється фільтрація інноваційних ідей? Які критерії при цьому беруться до уваги? 21. Дайте визначення стратегічного планування й укажіть на найсуттєвішу різницю між стратегічним і оперативним плануванням. 22. Розкрийте сутність основних компонентів стратегічного планування. 23. Які переваги і недоліки має стратегічне планування? 24. Розкрийте сутність основних принципів планування інновацій. 25. Охарактеризуйте процес планування інновацій. 9. Методи організації забезпечення інноваційних процесів на підприємстві Генерації прокладають дороги в науках, а люди, що мають добрий розум і смак, розвивають і прикрашають їх. Поліпшення доріг слід рекомендувати для того, щоб краще переходити з однієї на іншу. Г. Ліхтенберг 9.1. Особливості побудови організаційних структур НДДКР. 9.2. Основні види організаційних структур НДДКР. 9.3. Основні методи організації інноваційного процесу. 9.4. Організація роботи «змішаних бригад». 9.5. Досвід управління науково-дослідною діяльністю в японській компанії «Мацусіта електрик індастріал». 9.1. Особливості побудови організаційних структур НДДКР Організаційна структура НДДКР — це сукупність наукових, конструкторських, проектних, технологічних та інформаційних підрозділів (лабораторій, відділів, секторів, груп), які здійснюють основну творчу діяльність, спрямовану на створення інтелекту- ального продукту — інновацій, а також виробничих, допоміжних і управлінських підрозділів, які забезпечують виконання планів НДДКР та реалізацію створених інновацій. Одна з основних проблем управління інноваційною діяльністю у великих промислових фірмах полягає, з одного боку, в поєднанні рентабельного виробництва і поліпшення освоєння продукції, а з іншого — в активному проведенні НДДКР, підтримці науково-технічного наробку на перспективу, швидкому відновленні асортименту продукції, що випускається, і застосовуванні нових технологій. Необхідність поєднання масового виробництва та інтенсивної інноваційної діяльності висвітила цілий ряд організаційно-управ-лінських проблем, в основі яких лежать розбіжності між якісними характеристиками стабільних виробничих та інноваційних процесів і відповідно підходами до управління ними. Серед цих проблем: питання взаємодії різних форм організації виробничо-господарської діяльності в рамках корпорації; застосування різних систем управління; формування організаційних структур відповідного типу; міжфункціональна взаємодія всіх елементів інноваційного процесу; визначення ролі і місця фундаментальної науки в комерційній фірмі. Вважається, що для успішної діяльності у сфері наукових досліджень важливо не допускати старіння організаційних структур і забезпечити відповідний баланс між спеціалізацією й інтеграцією в роботі. У 80-ті роки виникли і набули розвитку інтегровані системи управління процесом інновацій, які виокремились із загальних систем управління виробництвом і випуском традиційної продукції. Розробка і впровадження інновацій перетворились у неперервний управляючий процес, коли інноваційні ідеї інтегруються в перспективні виробничі плани і програми. Нові системи управління інноваціями були прийняті у великих компаніях — «ІБМ», «Дженерал електрик», «Мацусіта», «Міцубісі», «Соні» та ін. Було вирішене питання відокремлення підрозділів, які мають справу з інноваціями і перспективними напрямами інноваційного розвитку фірми, що спростило процес прийняття рішень, систему планування і стимулювання, прискорило розробку й упровадження нової продукції. Особливістю організації НДДКР у промислових фірмах стало підпорядкування схеми організаційної структури завданням забезпечення тісного зв’язку між програмою НДДКР і виробництвом, скороченням циклу дослідження та упровадженням наскрізного управління від виникнення ідеї до її реалізації. Існують певні розбіжності в методах роботи і в організаційних формах залежно від того, чи є дане дослідження за своїм характером науковим чи технічним, ставить воно за мету збільшення знань у певній галузі чи вирішення певного практичного завдання. Розрізняють два типи організації наукових досліджень: програму і проект: програма — це робота в якій-небудь одній галузі, і звичайна більшість функціональних досліджень є програмними; проект являє собою пошук рішення певного актуального питання у визначений час і
Вы читаете Інноваційний менеджмент
