вступать в брак — брати шлюб
Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком-козаком (Фольклор).
вступать в переговоры — вступати у переговори
Данько, скориставшись нагодою, не забарився вступити з ним у переговори (Гончар, 1994, 324).
вступать в пререкания — заходити в суперечку
Павло: "… Не будемо в суперечку заходити, бо я і так нагризся з тобою за ці часи!" (Тоб., ІІІ, 1978, 123).
вступать в разговор — заходити в розмову
Із Варкою щодня Павло бачився нашвидку. В розмову вона не заходила (Вовч., І, 1954, 401).
входить в возраст — приходити в літа
Ольга розцвіла й почала приходити в літа (Н.-Лев., IV, 1956, 114).
выводить из равновесия — порушувати рівновагу
Дотик, нарешті, спричинює біль і чуття каламутить, скоро насильство порушує в тілі часток рівновагу (Зеров, Вибр., 1966, 171).
вызывать боль — завдавати болю
Не треба було так робити. Адже, вона заподіяла Вихору гострої образи, завдала тяжкого болю (Кучер, Черном., 1956, 64).
вызывать недоверие — збуджувати недовір'я
Ученик (учень), який на питання відповідав занадто швидко й гладко, відразу збуджував його недовір'я (Фр., ІІІ, 1950, 30).
вызывать радость — збуджувати радість
Кожен крок по землі на їх звільнення збуджував радість у солдат (Стаднюк).
выполнять план — виконувати план
Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він… виконував план без натуги (Ю. Янов., І, 1950, 501).
высказывать мысль — висловлювати думку
Говорили (бійці) про свої пригоди, висловлювали свої думки й поради (Сміл.).
выходить из печати — виходити з друку
Останнім часом вийшло з друку ряд цікавих книг для дітей.
выходить из положения — виходити із становища
Не знаючи, як вийти із становища, Стаха розревілася вже зовсім щиро (Віл.).
выходить из терпения — виходити з терпіння
Ірина перемінилась, бо бачила, що Василь уже виходив із терпіння (Полон.).
выходить из употребления — виходити з ужитку
Цей маленький пароплав уже вийшов з ужитку, і тепер він був навіки прикований до причалу на кладовищі кораблів (Мот.).
Г
говорить на украинском языке — говорити українською мовою
Жінка прислухалася до його слів, але він говорив чистою українською мовою, без чужого акценту (Кучер, Чорноморці, 1956, 163).
Д
давать имя — надавати ім'я
Піп був сердитий на її неслухняного батька й надавав його дітям таких іменнів, що всі люди на селі ніяк не могли убгати їх собі в голову (Квітка-Основ.).
давать клятву — давати клятву
Підписом кожним під зверненням ми клятву даємо стояти за мир (Дмит.).
давать согласие — давати згоду
Настя сиділа на подвір'ї і гірко плакала: "Начальник аж ніяк не дає згоди…" (Куч.).
делать вид — робити вигляд
