— Ну то я ранений в ногу, бо чути від мене запах, і повні штани крові набігло.
ВИПРОСИВ
Один гітлерівець та вчився просити по-українськи молока. От лежить і практикується:
— Хазяйка, давай мені молоха, молоха, молоха. Дай мені молота.
А жінка думала, що він просить молота, та й телепнула його по тім'ю.
НЕ СУШИ ЩЕ НОГИ
Двом фашистам треба було перебратися на другий берег річки. Ішли вони берегом, аж увиділи старого гуцула. Прикликають його до себе і показують, що хочуть переплисти на той бік, та нема як.
— Я вас пораджу, — сказав гуцул. Надибав стару зрізану вербу і показує, щоб один з них сів на неї верхи і зв'язав знизу ноги, щоб не зірвався з верби у воду Довго фашисти сперечалися, кому першому плисти, аж ось один, сміливіший сів.
Гуцул зв'язав йому ноги, дав в руки колик ще й на річку попхав. Доки вода була така, що можна було досягнути ногою дна, німець плив, коли ж досягнути вже не міг, перевернувся головою вниз, а ногами вверх.
— Не суши ще ноги, дурню! — кричить другий німець, — До берега ще далеко...
ВОСТАННЄ КУПАЮСЬ
Під час війни у нашому ставку захотів покупатись німець. А по-нашому говорити добре не вмів. Уліз він у воду і потрапив у водоворот над ямою та й почув, що тоне. але як крикнути, що потопає, — забувся.
Виринув він раз із води і кричить:
— Востаннє купаюсь!
Люди на березі стоять і посміхаються. Виринув німець удруге:
— Востаннє купаюсь!
А потім виринув втретє, прокричав та й пішов на дно. А люди:
— Ну і слава тобі господи!
ДОПОМОГЛИ
«Коли Червона Армія перейшла кордон і йшла в Західну Україну, то польські правителі просили у румунського правительства поміч, аби танки позичити.
Румунські правителі сказали, що позичать.
— Скільки ж ви позичите? — питають їх.
— Половину того, що маємо, — одказують вони.
— А скільки ж ви маєте?
— Два, — відповідають румунські правителі. — Один вам дамо, а один собі залишимо».
