Українська народна сатира і гумор

Надходить капут.
Бо вояки твої, арійці,
Не заслуговують на наші гостинці.
А ще потішили нас, партизанів, твої
лі гуни:
Над лісами гасали,
Бомби з «юнкерсів» скидали,
І бомби, і батальйонні міни
Кожної днини.
Є великі втрати, —
Бодай не збрехати:
У нашої баби Насті
Дві курки вбито зозулясті;
Біля дірявого моста
Приблудній корові відбито хвоста;
Наведено жах
На болотяних жаб.
Хоч вір, хоч ні,
А так було усі дні.
Кобиляча ти голова —
Не розум у ній, а трава.
Всесвітній ти телепень,
Дурний, як пень.
Чухай тепер свої вуха ослячі та приказуй:
«Коли б то знаття,
Що буде таке биття, —
Заклявся б іти сюди
На все життя»...

НАД РІЧКОЮ, БЕРЕЖКОМ

Над річкою, бережком
Ішов Гітлер з батіжком.
Гей, гей! З Дону додому.

За плечима торбина
Ще й латана свитина.
Гей, гей! Що, довоювавсь?