Як сюди йшли пани, то понадівали жупани, а як тікали пани, то погубили й штани.
Атакували панів червоні — нема панів, одні коні.
Билися отамани й пани та погубили й штани.
Злодій Петлюра покрав півні й кури.
Петлюра в ліс, а Денікіна взяв біс.
Як, пане, не крути, а від нас тобі не втекти.
І туди верть, і сюди верть, а панові прийшла смерть.
Діждались пори, що покотились пани з гори.
Минулися ті роки, що розпирало панам боки.
Брав пан, забрали й пана.
Панам був рай, та настав край.
Пан був, та загув і сліди його терном заросли.
Тоді повернуться пани, як рак одягнеться в штани.
Видно орла по польоту, а Скоропадського по німцях.
Дурний, як Скоропадський.
У вагоні директорія, під вагоном територія.
Кляне, як баба Денікіна.
ФАШИСТИ КЛЯТІ, ЧОГО ПРИЙШЛИ ДО НАШОЇ ХАТИ
ЛЮДОЖЕРОВІ АДОЛЬФУ ГІТЛЕРУ ВІД ОНУКІВ ВЕЛИКИХ ЗАПОРОЖЦІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ
Ми, правнуки й онуки славних і войовничих запорожців землі української, яка входить у великий СРСР, вирішили тобі, проклятий кате, листа цього написати... Ти, підлий Іуда і гад, напав на Країну Рад і хочеш забрати у нас фабрики й заводи, землю, ліси й води і привезти сюди баронів, капіталістів, таких, як сам, бандитів і розбишак-фашистів.
Та цьому ніколи не бувати, ми зуміємо за себе постояти! Не збудуєш ти на нашій землі жодну віллу, ми відведемо для кожного з вас по два метри на могилу. Збудуємо пам'ятник для кожного фашистського бандита з написом: «Ось де собака зарита!»
...Людожер ти і кровопивця, кат у коричневій сорочці і вбивця: некоронований фюрер і старий гер, — не підкорити тобі ніколи СРСР! І як не доведеться свині на небо дивиться, так тобі у нашому городі не риться, хоч у тебе й морда свиняча і свинська вдача...
СПІЛЬНІСТЬ
— Які спільні і які відмінні риси між лисом і фашистом?
— Спільні риси такі: обидва злодії. Протилежні — лис, як украде курку, то їсть, а фашист несе до хати і заставляє, аби йому господиня смажила, та ще й до того на маслі.
ФАШИСТСЬКИЙ ДУХ
Хвасталися все гітлерівці своїм духом, високим та войовничим. А малий хлопчик ніяк не міг зрозуміти цього та й питає маму:
— А який, мамо, у них дух?
