— Щось ти там на суді показував, чому тепер не даєш?
А бандит каже:
— Та то я каменюку тримав. Якби ти мене не звільнив, то я б тебе добре нею лупонув.
В НАУКУ ДО АДВОКАТА
Мужик позивав пана і дав сто карбованців адвокатові, щоб той справу виграв з паном. І ще йому обіцяв великі гроші. А адвокат пообіцяв мужикові, що він того пана переможе.
Але мужик справу програв, і сто карбованців пропало. Прийшов він додому, взяв пса і веде до міста. А люди питають:
— Нащо ви привели пса в город?
Той каже:
— Він добрий собака, тільки не вміє брехати, а я тут знаю одного адвоката, що дуже добре бреше, бо вибрехав у мене сто карбованців. Хай і мого пса навчить так брехати!
ОЧІ
Приніс один раз мужик подать у волость, а писар прийняв, подивився у книгу та:
— За тобою тут ще недоплати десять карбованців.
— Та я вже все давно віддав, — каже мужик.
— Ні, не віддав. Винен ще!
— Ні, не винен!
— Ні, винен!
Бачить писар, що на цей раз не обдурити йому мужика, та вже, щоб якось викрутитись, звернувся до помічника:
— А дай-но мені очки!
Надів окуляри, глянув та:
- Ну, правильно - не винен!
А мужик годі йому:
— От дай, боже, здоров'я вашим скляним очам, а ці родимі то нехай повилазять вам!
ЗВИЧКА
Приніс раз мужик до волості подать. Здав писареві, а писар — і ну рахувати. Рахує, а сам непомітно карбованчика в кишеню — хап! Та й подає селянинові гроші назад
— На, недостає карбованця!
— Як це так недостає? — каже селянин. — Всі сповна там. Перелічіть ще раз!
— Бери, дурню, слухай, що тобі кажуть, і додавай ще карбованця, бо як ще раз перелічу, то й другого карбованця нестане. Свою звичку я вже знаю!
ЄДИНИЙ ПОРЯТУНОК
Ішов через лід урядник та й провалився. Зібрався народ. Побігли за баграми. А йде один селянин.
