— На що ж ти сховав гроші?
— А як же, — відказує той, — яка купля, така й плата: я понюхав, ти послухав, от і квити!
ТОЧНІСТЬ
Приїхав пан на вокзал і кинувся, що немає скриньки.
— Піди подивися, чи не дома залишилася, — каже пан до лакея.
Лакей побіг і скоро вернувся.
— Ну, що?
— Стоїть скринька на столі.
— Чому ж ти не приніс?
— Та ви ж казали «подивися, чи не дома залишилася».
ДОПОМІГ
Один багач орендував у пана млина, де й хліб молов і сукно валив. За помол брав він з людей міру — корець збіжжя, а за сукно — платню від аршина.
Корець був у нього дуже великий. Люди стогнали та скаржились, а він і слухати нічого не хотів.
От пішли люди скаржитись до пана. Викликає пан багача та й виговорює його:
— Що ж ти, такий-сякий, зазнався: більше від пана береш! Чому в тебе такий корець великий?
— Та ж, пане, — каже багач, — що з того, що в мене корець великий, зате ж аршин малий!
— Бачите? Чого ж ви хочете? — звертається пан до скаржників. — За те ж у нього аршин малий!
КУМА НЕ КУРИТЬ
Покумався бідний селянин з багатим. Коли б не завітав багатий до бідного в гості, бідний останню курку заріже, а пригостить кума.
Якось і бідному довелося побувати в тому селі, де жив його багатий кум. То ж мусив багатий запросити бідного до себе в гості.
«Хоч пообідаю добре», — думає бідний (був він голодний). І пішов до кума з охотою.
Сидять вони годину, сидять другу, а кум обідати не дає, лиш курить свою люльку та гостить кума якимсь смердючим тютюном.
Бачить бідний, що й сонце вже надвечір хилиться і їсти хочеться, аж в очах рябіє, та й каже:
— Піду я, куме, додому.
— Сидіть, куме, закурюйте. День тепер великий!
— Дякую щиро. Я вже покурив, пора й додому.
— Ваша справа, куме, — каже багатий, — заходьте частіше і куму беріть з собою.
— Спасибі, спасибі, кума не курить, — з досадою промовив бідний і пішов додому.
ПРИДАНЕ
