— Покійника несемо!
— А хліба ж йому положили?
— Ні.
— Ну, болячки він вам голодний улежить. Я сам був на тім світі, та тільки шматок хліба взяв, а більше не було, так я й прийшов назад!
ПРО БАБУ Й ГРІМ
Одна баба чула, що моляться люди під час грому:
— Свят, свят...
Та тільки не дочула. Ось воно як загримить, а вона:
— Сядь, сядь, господи, не гуркоти!
ПЕРЕХИТРИВ
Один піп заліз у церкву, накрав багато церковного золота і щоб ніхто його не забрав, поклав у плащаницю, а зверху написав:
«Здесь хранятся телеса божие».
А псаломщик помітив всю цю процедуру, вночі все забрав собі і написав:
«Немає тут телес — Христос воскрес!»
УГОДНИК БОЖИЙ
Жила в однім селі вдова; залишились їй після чоловіка худобина і грошиків доволі От один дяк і давай до неї підбиратися. Украв з церкви ризи, нарядився Миколаєм угодником та й прийшов до неї. Голос змінив та й каже:
— От, дщер моя, ти сподобилась мене бачити!
Та, звісно, йому в ноги, а він і почав про суєту мирську їй вичитувати. Тільки не вдалось йому зразу грошики видурити.
- Прийду, — каже, — я ще до тебе у такий і такий час.
Тільки прийшов той час, вдова та вже й ладаном накурила, і в хаті, як у віночку: дожидає Миколая угодника.
А в тім селі та був паламар, видно, не плошак який-небудь. Провідав, яку це дяк ману хоче пустити.
«Почекай же ти, — думає, — я тебе провчу!»
Тільки-но той Миколай прийшов у хату до вдови, він зараз рядно на себе, бороду з льону причепив, та взяв ключ з піваршина, що комори замикають (себто Петром нарядився), та й пішов туди до Миколая, до угодника.
— Ти, — питає, — хто такий?
— Я Миколай, угодник божий.
— Як же ти сюди прийшов, коли я, ідучи, рай замкнув?
- Я, — каже, — через перелаз.
Він тоді угодника за патли:
— Так ви всі будете через перелаз лазити, а мені за вас перед богом відповідать? — та ключем його по шиї!
То той угодник ледве двері знайшов і більше не приходив!
КАЗКА ПРО ПОПА І МУЖИКА ГАВРИЛА
