— Досі не викрили, а це був наиважчии час. Тепер я дам собі раду. — Сірі очі леді Елвен дивилися на нього з непохитною рішучістю. — Тільки не маите мене за дурне дівчисько, для якого багатство та високе становище важать більше, ніж власне життя. Просто Лахлін — моя рідна земля, і я не збираюся нікуди втікати. Інші нехаи утікають, а я...
— Гм... Це дуже шляхетнии намір, пані. Та чи певні ви, що ваш король справді хоче знищити Конґреґацію, а не просто підкорити її своіи владі? Звичаино, я чув про иого дружину, але.
— Я краще знаю короля їмара, маґістре. ї королева Ґраине була мені не чужа — наші матері рідні сестри. Саме після її смерті я и вирішила нікуди не їхати, а боротися за звільнення Лахліну. Усі ці п’ять років навчалась маґії, навчалась державним справам і чекала, коли король дозріє до боротьби.
— ї він дозрів?
— Схоже, що так. В останніи тиждень при дворі тільки и розмов про те, що король остаточно розсварився з верховним поборником. Жінки думають, що він просто пожалів двох малих дівчат, яких засудили до страти на вогнищі, чоловіки вбачають у цьому спробу спровокувати лорда Аи- вара до непокори, щоб змістити иого и замінити на когось поступливішого. Проте ті, хто добре знає короля, переконані, що все набагато сериозніше. Зокрема, так вважає міи батько — і дуже цьому радіє, бо в нього вже давно сверблять руки поставити поборників на місце. Він, звісно, и думки не припускає, щоб позбутися їх взагалі, лише хоче, як і решта князів, мати вплив на Конґреґацію, зробити її слухняним інструментом у своїх руках. Та згодом батько змінить свої погляди, я про це подбаю.
— Не сумніваюся, — кивнув Ярлах. — Але я так розумію, що ви досі не відкрилися королю. Не впевнені, як він відре- агує на те, що ви чаклунка?
— Щодо цього я не хвилююся, він поставиться нормально. Просто досі я не хотіла покладати на нього цеи тягар, та тепер доведеться. Я б поговорила з ним ще минулого тижня, але саме тоді познаиомилася з лордом Йорвертом. Вірніше, спіимала иого, коли він посеред ночі прокрався до королівськии покоїв.
Йорверт ствердно кивнув:
— Саме так і було. Я ж і подумати не міг, що лахлін- ського короля охороняють чаклуни. Зачувши про иого конфлікт із верховним поборником, вирішив зустрітися з ним, запропонувати свою допомогу — зрештою, проблему Ла- хліну треба вирішувати, а відкритии Тиндаяр дає для цього чудову можливість, якою просто гріх не скористатися.
— Тепер ясно, чим ти заимався весь цеи час, — сказав Ярлах.
— Так, учителю. Я шукав на Лахліні силу, готову до боротьби з Конґреґацією, і знаишов її в Каир Ґвалхалі. Леді Ел- вен, маистер Шовар і маистер Ґарван уночі по черзі охороняли короля, бо боялися, що верховнии поборник може підіслати до нього вбивцю. Коли я приишов, якраз була черга леді Елвен, і в першу мить вона подумала, що я і є тои самии убивця. На щастя, до сутички не дшшло, ми швидко порозумілися і з’ясували, що маємо одну мету. Проте вирішили відкласти розмову з королем, щоб зорієнтуватися в нових обставинах. Я розумію, вчителю, у вас є інші плани, без сумніву, надзвичаино важливі, тому навіть не прошу про вашу особисту участь у нашіи справі. Та ми були б дуже вдячні вам, якби ви звернулися до Маґістрату з офіцшним клопотанням визнати, що дія Угоди про обмежении нейтралітет не поширюється на Лахлін, оскільки він її не ратифікував.
— О! — вражено промовив Ярлах. — То ви хочете спровокувати віину чаклунів з Лахліном?
— Ми хочемо, щоб так думали поборники, — сказала леді Елвен. — Нехаи вони панікують. Прості люди на Лахліні щиро вірять, що могутня Конґреґація надшно захищає їх від відьом та чаклунів, проте самі поборники знають ціну своїм силі. Знають, як дорого їм обходиться захоплення або вбивство кожного
— Що ж, розумно,— погодився Ярлах.— Гадаю, за теперішніх обставин Маґістрат таки вирішить, що Угода нечинна щодо Лахліну. Тільки ніхто не повірить, що я діяв з власної ініціативи. Моя баидужість до політики загальновідома.
— То думатимуть, що ви просто виконали чиєсь прохання, — сказав Йорверт. — Власне, так і є. А лахлінські вельможі, зачувши про це, стануть набагато поступливішими, схильними підтримати короля в иого боротьбі з Конґреґа- цією.
— Надто ж коли переконаються,— додала леді Ел- вен, — що чаклуни не жартують. А ми знаидемо спосіб це показати.
— Плануєте сформувати диверсшну команду?
— Швидше, повстанськии загін. Лорд Йорверт уже зголосився иого очолити і взяв академічну відпустку в Університеті. Йому сподобався міи план.
— Наберете повстанців з лахлінських утікачів?
