- А що таке елементарна теорія відносності?
Бернард спробував був пояснити, проте вони рушили вже до іншої аудиторії.
З-за дверей, що вели до кімнати, де читалися лекції з географії для мінус-бет,
дзвінке сопрано вигукувало: “Один, два, три, чотири, - і тут же лунала нова
команда, стомлена й дражлива. - Відставити!”
- Мальтузіанські вправи, - пояснила Головна вихователька. - Більшість наших
дівчат, звичайно, безплідні. Як і я. - Вона усміхнулася до Бернарда. - Але є в нас
близько восьмисот нестерилізованих, і вони потребують постійного тренування.
У географічній аудиторії для мінус-бет Джон довідався, що “дикунська
резервація - місце, де через несприятливі кліматичні чи географічні умови або
брак природних ресурсів затрати на цивілізацію не окуповуються”. Щось
клацнуло. Світло в аудиторії згасло і на екрані над головою лектора з’явилися
раптом покаяльники з Акоми, розпростерті ниць перед Пречистою (картина,
знайома Джонові), вони каялися у своїх гріхах перед розп’ятим Ісусом та перед
образом Орла Пуконзького. Юні ітонці голосно реготали. Все ще голосячи,
покаяльники звелися на ноги, скинули верхній одяг і заходились шмагати себе
вузлуватими канчуками. Подвоєний регіт заглушив навіть підсилений запис
їхнього стогону.
- Але чому вони сміються? - запитав Дикун з виразом болісного збентеження.
- Чому? - ректор повернув до нього широко усміхнене обличчя. - Чому? Та
тому, що страшенно смішно!..
У кінематографічних сутінках Бернард зробив те, на що раніше не зважився б і в
цілковитій темряві. Окрилений своєю значущістю, він обійняв міс Кіт за талію.
Вона гнучко піддалася. Він саме намірився раз-другий цмокнути її в губи або
ніжно ущипнути, але тут знову щось клацнуло й штори розсунулись.
