до того ж на самоті, в безнадії й ізоляції, - про яку стабільність може йти мова?
- Звичайно, не обов’язково зовсім відмовлятися від Генрі. Чергуй його інколи з
кимось іншим - от і все. Він, певно, не тільки з тобою?
Леніна з цим припущенням погодилася.
- Ще б пак, - сказала Фенні. - У цьому на Генрі Фостера можна покластися - він
завжди був коректним і бездоганним у своїй поведінці. А тобі слід би пам’ятати
про Директора. Ти ж знаєш, який він поборник...
- Еге ж, сьогодні пополудні він поплескав мене по сідницях, - кивнула Леніна.
- От бачиш, - тріумфувала Фенні. - Це доказ, що він суворо відстоює
загальноприйняті норми.
- Стабільність, - говорив Головконтр, - стабільність. Не може бути стабільної
цивілізації без стабільного індивідуума. - Його голос гучав мов сурма. У слухачів
тепліло в грудях, і вони від того тепла аж ширшали. - Машина крутиться й
крутиться, і мусить крутитися вічно. Зупинка означає смерть. Мільярд людей
розповзся по земній поверхні. Завертілися колеса. За сто п’ятдесят років стало два
мільярди. Зупиніть усі машини - і через сто п’ятдесят уже не років, а тижнів знову
буде тільки мільярд, бо другий мільярд чоловіків і жінок вимре з голоду. Колеса
мусять крутитися постійно, але вони потребують догляду. Їх повинні доглядати
люди врівноважені, стабільні, як колеса й шестерні, люди здорові духом і тілом і
завжди вдоволені. А крик “Моє дитя, моя мама, мій любий і єдиний”, стогін “Мій
гріх, мій грізний Бог”, вереск з болю, белькотання в гарячці, оплакування злиднів
і похилого віку... Хіба в такому стані можна доглядати машини? А коли не буде
обслуговування, то буде що? Трупи мільярда чоловіків і жінок не так просто
поховати або спалити...
- І зрештою, - підлесливо умовляла Фенні, - хіба це болісно чи неприємно мати
