- Щасливі ви, хлопці! - вигукнув Головконтр. - Для вас не шкодувалося нічого,
щоб зробити ваше життя емоційно легким, оберегти, наскільки це можливо, від
емоцій і переживань взагалі.
- Слава Форду, - шепотів Директор. - У світі все гаразд,
- Леніна Краун? - перепитав Генрі Фостер, застібаючи “блискавку на своїх
штанях. - О, вона чудесна дівчина. На диво пружна. Дивно, що ти й досі не
спробував її.
- Я й сам дивуюся, - сказав асистент Визначальника. - Обов’язково спробую при
першій нагоді.
Зі свого місця на протилежному боці переодягальні Бернард Маркс підслухав
цю розмову й зблід.
- Правду кажучи, - говорила Леніна, - мені й самій трохи надокучило - Генрі та
Генрі щодня. - Вона натягнула ліву панчоху. - Ти знаєш Бернарда Маркса? -
запитала вдавано-недбалим тоном.
- Ти хочеш сказати... - здивувалася Фенні.
- А чому й ні? Адже Бернард - альфа-плюс. Крім того, він запросив мене злітати
до однієї з дикунських резервацій. До того ж я завжди хотіла побувати серед
дикунів.
- Але в нього така репутація!
- Яке мені діло до його репутації?
- Кажуть, він не любить грати у гольф.
- Кажуть, кажуть, - перекривила її Леніна.
- А також він більшість свого часу проводить усамітнено, - з відразою й жахом
сказала Фенні.
- Ну, зі мною він самітний не буде. І, взагалі, чому люди так по-свинськи
